Полоски света - Tomago4e

Пытаюсь выловить в воздухе запах огня,

Который раньше тебя поджигал и меня.

Не вижу даже просвета в этом царстве тьмы.

Мне твои стали браслеты гондолами тюрьмы.

Мне удалось убежать, еще не знаю, куда.

Нашла в себе сил сломать твои златые врата,

Осталось только собрать кусочки синего льда.

Навсегда.

Да.

Полоски света отражают лужи,

Зимою лето никому не нужно.

Декабрь, солнце, ни одной снежинки,

И в моём сердце снова тают льдинки.

Пытаясь с кем-то сравниться, не слышишь меня.

Я не могу достучаться уже год до тебя.

Уже пора бы смириться, что всё было зря.

В красивой клетке жар-птица не любит тебя.

В неволе выросли крылья, научилась летать.

И бесполезно теперь меня пытаться держать.

А даже если и будет меня совесть терзать,

Наплевать.

Полоски света отражают лужи,

Зимою лето никому не нужно.

Декабрь, солнце, ни одной снежинки,

И в моём сердце снова тают льдинки.

Полоски света отражают лужи,

Зимою лето никому не нужно.

Декабрь, солнце, ни одной снежинки,

И в моём сердце снова тают

Полоски света..

Зимою лето..

Декабрь, солнце, ни одной снежинки,

И в моём сердце снова тают

Намагаюся виловити у повітрі запах вогню,

Який раніше тебе підпалював і мене.

Не бачу навіть просвіту в цьому царстві пітьми.

Мені твої стали браслети гондолами в'язниці.

Мені вдалося втекти, ще не знаю, куди.

Знайшла в собі сил зламати твою золоту браму,

Залишилося лише зібрати шматочки синього льоду.

Назавжди.

Так.

Смужки світла відбивають калюжі,

Взимку літо нікому не потрібне.

Грудень, сонце, жодної сніжинки,

І в моєму серці знову тануть крижинки.

Намагаючись з кимось зрівнятися, не чуєш мене.

Я не можу достукатися рік до тебе.

Вже пора б упокоритися, що все було дарма.

У гарній клітці жар-птиця не любить тебе.

У неволі виросли крила, навчилася літати.

І марно тепер мене намагатись тримати.

А навіть якщо і буде мене совість терзати,

Наплювати.

Смужки світла відбивають калюжі,

Взимку літо нікому не потрібне.

Грудень, сонце, жодної сніжинки,

І в моєму серці знову тануть крижинки.

Смужки світла відбивають калюжі,

Взимку літо нікому не потрібне.

Грудень, сонце, жодної сніжинки,

І в моєму серці знову тануть

Смужки світла.

Взимку літо..

Грудень, сонце, жодної сніжинки,

І в моєму серці знову тануть