9th & Hennepin - Tom Waits

Well it’s 9th and Hennepin

And all the donuts have

Names that sound like prostitutes

And the moon’s teeth marks are

On the sky like a tarp thrown over all this

And the broken umbrellas like

Dead birds and the steam

Comes out of the grill like

The whole goddamned town is ready to blow

And the bricks are all scarred with jailhouse tattoos

And everyone is behaving like dogs

And the horses are coming down Violin Road

And Dutch is dead on his feet

And the rooms all smell like diesel

And you take on the

Dreams of the ones who have slept here

And I’m lost in the window

I hide on the stairway

I hang in the curtain

I sleep in your hat

And no one brings anything

Small into a bar around here

They all started out with bad directions

And the girl behind the counter has a tattooed tear

One for every year he’s away she said

Such a crumbling beauty, but there’s

Well, nothing wrong with her that

$ 100 won’t fix

She has that razor sadness

That only gets worse

With the clang and the thunder

Of the Southern Pacific going by

As the clock ticks out like a dripping faucet

Till you’re full of rag water and bitters and blue ruin

And you spill out

Over the side to anyone who’ll listen

And I’ve seen it

All through the yellow windows

Of the evening train

Ну, це 9-й і Хеннепін

І всі пончики є

Імена, які звучать як повії

І сліди місячних зубів є

На небі, як брезент, накинутий на все це

І розбиті парасольки подобаються

Мертві птахи і пара

Виходить із гриля як

Усе прокляте місто готове до вибуху

А цегла вся в шрамах татуюваннями в’язниці

І всі поводяться як собаки

А коні сходять по Скриповій дорозі

А Датч мертвий на ногах

І всі кімнати пахнуть дизелем

І ви берете на себе

Сни тих, хто тут спав

І я заблукав у вікні

Я ховаюся на сходах

Я вишу за завісою

Я сплю у твоєму капелюсі

І ніхто нічого не приносить

Маленький у бар тут

Усі вони починали з поганих вказівок

А у дівчини за прилавком витатуйована сльоза

По одному за кожен рік його відсутності, — сказала вона

Така краса, що руйнується, але є

Ну, з нею нічого страшного

100 доларів не виправити

У неї ця бритва печаль

Це тільки погіршується

З гуркотом і громом

Про південну частину Тихого океану

Коли годинник цокає, як з крана

Поки ви не наповнитеся ганчірковою водою, гіркою та блакитною руїною

А ти виливаєшся

Збоку кому, хто послухає

І я це бачив

Усе крізь жовті вікна

Вечірнього поїзда