I Won't Be Sorry To See Suzanne Again - Tom Jones

The place, Appomattox, Virginia

The year 1865

Unable to maintain supplies of food and ammunition

The Southern rebels finally raise the White flag of surrender

General Robert E. Lee steps forward with General Grant of the Northern Yankees

To sign a truce that ends the American Civil War

The clouds of battle slowly drift away

I must get down on my knees and pray

I thank the Lord it’s over, I live to see once more

The roses climbing ‘round the old back door

And I won’t be sorry to see Suzanne again

In heaven, since Lord I can’t remember when

Can’t remember when

I only hope the she still wants me

And I won’t be sorry to see the lights of our home

I’m dying to see the sweetest girl I know

Man I’ve been so low

Lord I won’t be sorry to see you Suzanne

For Five long years this old sad heart of mine

Has yearned to cross that Mason Dixie Line

But there’ll be no returnin' for my brothers Who have died

And I feel the burning emptiness inside

But I won’t be sorry to see Suzanne again

In heaven, since Lord I can’t remember when

Can’t remember when

I only hope that she still wants me

No I won’t be sorry to see the lights of home

I’m dying to see the sweetest girl I know

Man I’ve been so low

Lord I won’t be sorry to see you Suzanne…

Місце, Аппоматтокс, Вірджинія

1865 рік

Неможливо утримувати запаси їжі та боєприпасів

Південні повстанці нарешті підняли білий прапор капітуляції

Генерал Роберт Е. Лі виступає разом із генералом Грантом із Північних Янкі

Підписати перемир’я, яке покладе край Громадянській війні в США

Хмари битви повільно відходять

Я мушу впасти на коліна й помолитися

Я дякую Господу, що все минуло, я живу, щоб побачити ще раз

Троянди лізуть навколо старих задніх дверей

І я не пошкодую знову побачити Сюзанну

На небі, від Господа не пам’ятаю, коли

Не можу згадати коли

Я лише сподіваюся, що вона все ще хоче мене

І я не пошкодую побачити вогні нашого дому

Я вмираю від бажання побачити наймилішу дівчину, яку я знаю

Чоловіче, я був так низько

Господи, я не пошкодую бачити тебе, Сюзанна

П’ять довгих років це моє старе сумне серце

Прагнув перетнути цю межу Мейсона Діксі

Але моїм померлим братам не буде повернення

І я відчуваю палаючу порожнечу всередині

Але я не пошкодую знову побачити Сюзанну

На небі, від Господа не пам’ятаю, коли

Не можу згадати коли

Я лише сподіваюся, що вона все ще хоче мене

Ні, я не пошкодую побачити вогні дому

Я вмираю від бажання побачити наймилішу дівчину, яку я знаю

Чоловіче, я був так низько

Господи, я не пошкодую побачити тебе, Сюзанна…