Ruins - To Kill

I feel we fear change more than everything we have

More than a bomb on our home, more than death itself

The clock in our heads is ticking

Deafening, we are condemned on the ruins of our security

Words don’t mean a thing until we use them not to react, but just to follow,

they’re just compulsive symptoms of cultures we don’t belong to anymore

What’s left of the words of the past?

Plastic faces

Skulls and bones so today

I’m trying to use my own words

And still want to understand yours

Screaming fucking is not enough, not anymore

I want to know

Я відчуваю, що ми боїмося змін більше, ніж все, що маємо

Більше, ніж бомба в нашому домі, більше ніж сама смерть

Годинник у нашій голові цокає

Оглухаючи, ми засуджені на руїнах нашої безпеки

Слова нічого не значать, доки ми не використаємо їх для того, щоб реагувати, а просто щоб слідувати,

це просто нав’язливі симптоми культур, до яких ми більше не належимо

Що залишилося від слів минулого?

Пластикові грані

Черепи й кістки сьогодні

Я намагаюся використовувати власні слова

І все одно хочу зрозуміти ваше

Кричати, трахатися, замало, більше ні

Я хочу знати