Телевизор -

В голове моей заноза,

Я сказал бы даже шиза,

И печаль неясной тенью

На чело моё легла.

Лишь один вопрос волнует:

Кто придумал телевизор,

А точней, какая сволочь

Нам его изобрела.

Вот сижу я, чисто зомби

У проклятого экрана.

Если я лишусь хоть на день

Фильмов или новостей,

У меня начнутся ломки

Хуже чем у наркомана.

Дайте дозы: хоть рекламы, хоть погоды, хоть хоккей!

Я сижу, смотрю и плачу,

Вижу лица дорогие:

Бэтмен, Дракула, Киркоров,

Штирлиц, Путин, «Мимино»,

Нам, гагарам, не по кайфу развлечения другие,

Нам и эти не по кайфу, но другого не дано.

Телевизор ежедневно объясняет мне, как лоху,

Что всему дана оценка, что вопрос уже решён,

Что, к примеру, экстремизм — это, однозначно, плохо,

А, к примеру, Пугачёва — однозначно, хорошо!

А на дворе — мороз, а на дворе — жара,

А я сижу, как пень, у телевизора,

Смотрю такую дрянь, люблю такую шваль…

А я-то думал, я умнее… Очень жаль…

А мне бы жизнью наслаждаться, побродить по лесу мне бы.

Человек рожден для счастья, для гармонии рожден.

Верю милый Дядя Ваня мы узрим в алмазах небо.

Черта с два!

Взамен алмазов — плоский Сони-Тринитрон

Прав был пьяный Заратустра: Умер Бог от инфлюэнцы.

Новый пастырь — телевизор, он спасёт электорат,

Чтобы, блин, не забывали, кто вас кормит, иждивенцев,

Чтобы, блин, не возмущались по дороге в райский сад.

Ой-е-е…

Мне плеснут каких-то фильмов, словно отрубей в корыто,

Комбикорм из сериалов, поп-кумиров и ток-шов,

Я сожру, блаженно хрюкнув, а мне напомнят деловито,

Что экстремизм — это плохо, Пугачёва — хорошо

Ой-е-е…

Ой рятуйте люди добры, ой спасайте, ой на помощь!

Но вот эти новости зачем мне?

— не обманут, так соврут!

Если по одной программе скажут: Дыня — это овощ, —

То другой канал ответит: Врёте, дыня — это фрукт!

А у людей июль, а у людей февраль,

У них чего-то нет, и им чего-то жаль.

Они увлечены прекрасною игрой,

Ну, а моя судьба — диван и гемморой.

Я боюсь из дома выйти, в новостях опять сказали:

Там аварии и взрывы, там кругом война идёт,

Бродят киллеры шальные с сумасшедшими глазами,

Злой чечен ползёт на берег, добрый мент добычу ждёт.

Ой-е-е…

И не производит мыслей возмущенное сознанье,

По экрану кровь струится, тетки ходят нагишом.

Я сижу в углу дивана и твержу, как заклинанье:

Экстремизм — это плохо, Пугачёва — хорошо.

Дни идут, экран мерцает, потихоньку крыша едет,

В кинескоп ему кричу я: Чтоб ты треснул, что б ты сдох.

Он в ответ мне спел глумливо: Хочешь, я убью соседей?

А потом сказал: В Поволжье от нуля до минус трёх.

Ой-е-е…

А когда на той неделе, эти фидеры сгорели,

Я очнулся, оглянулся, вижу комнату свою,

Вижу новые обои, вижу — дети повзрослели…

И супруга мне сказала: С возвращением в семью!

Ой-е-е…

У голові моєї скалки,

Я сказав би навіть шиза,

І печаль неясною тінню

На чоло моє лягло.

Лише одне питання хвилює:

Хто вигадав телевізор,

А точніше, яка сволота

Нам його винайшла.

Ось сиджу я, чисто зомбі

У проклятого екрану.

Якщо я втрачу хоч на день

Фільмів або новин,

У мене почнуться ламки

Гірше ніж у наркомана.

Дайте дози: хоч реклами, хоч погоди, хоч хокей!

Я сиджу, дивлюся і плачу,

Бачу особи дорогі:

Бетмен, Дракула, Кіркоров,

Штірліц, Путін, «Міміно»,

Нам, гагарам, не по кайфу розваги інші,

Нам і ці не по кайфу, але іншого не дано.

ТБ щодня пояснює мені, як лоху,

Що всьому дано оцінку, що питання вже вирішено,

Що, наприклад, екстремізм — це, однозначно, погано,

А, наприклад, Пугачова — однозначно, добре!

А на дворі — мороз, а на дворі— спека,

А я сиджу, як пень, у телевізора,

Дивлюся таку погань, люблю таку шваль.

А я-то думав, я розумніший… Дуже шкода…

А мені б життям насолоджуватися, поблукати лісом мені б.

Людина народжена для щастя, для гармонії народжена.

Вірю милий Дядько Ваня ми побачимо в алмазах небо.

Чорта з два!

Замість алмазів - плоский Соні-Трінітрон

Мав рацію п'яний Заратустра: Помер Бог від інфлюенці.

Новий пастир — телевізор, він врятує електорат,

Щоб, млинець, не забули, хто вас годує, утриманців,

Щоб, млинець, не обурювалися по дорозі в райський сад.

Ой-е…

Мені пліснуть якихось фільмів, немов висівки в корито,

Комбікорм із серіалів, поп-кумирів та струм-шов,

Я зжеру, блаженно хрюкнувши, а мені нагадають діловито,

Що екстремізм - це погано, Пугачова - добре

Ой-е…

Ой рятуйте люди добрі, ой рятуйте, ой на допомогу!

Але ось ці новини навіщо мені?

— не обдурять, так збрехають!

Якщо за однією програмою скажуть: Диня — це овоч, —

Інший канал відповість: «Брешете, диня — це фрукт!

А у людей липень, а у людей лютий,

У них чогось немає, і їм чогось шкода.

Вони захоплені прекрасною грою,

Ну, а моя доля — диван і геморою.

Я боюся з дому вийти, в новинах знову сказали:

Там аварії і вибухи, там навколо війна йде,

Бродять кілери шалені з божевільними очима,

Злий чечен повзе на берег, добрий мент здобич чекає.

Ой-е…

І не  виробляє думок обурена свідомість,

По екрану кров струмує, тітки ходять голяка.

Я сиджу в кутку дивана і тверджу, як заклинання:

Екстремізм - це погано, Пугачова - добре.

Дні йдуть, екран мерехтить, потихеньку дах їде,

У кінескоп йому кричу я: Щоб ти тріснув, щоб ти здох.

Він відповідь мені заспівав глумливо: Хочеш, я вб'ю сусідів?

А потім сказав: У Поволжі від нуля до мінус трьох.

Ой-е…

А коли цього тижня, ці фідери згоріли,

Я опритомнів, озирнувся, бачу кімнату свою,

Бачу нові шпалери, бачу — діти подорослішали…

І дружина мені сказала: З поверненням у сім'ю!

Ой-е…