Zor - Timuçin Ateş, Medusa

Anlatıyorum yeniden zor olan tüm tanımları

Anlatıyorum birden bire sensiz geçen yıllarımı

Hayatın verdiklerini değil benden aldıklarını

Dostlarımı ailemi uzakta bıraktıklarımı

Albatros misali bugün kırılan kanatlarımı

Gözlerimin ateşinde yine yaktıklarımı

Boğazımda düğümlenmiş bütün satırlarımı

Ya da işte anlatacağım kaldırıp sınırlarımı

Hiç istemezdim aslında çığırımdan çıkmayı

Boşa kürek çektim sürekli, yine zor durumdayım

Aklıma gelenlerdense unuttuklarımdayım

Ve yıllarımı heba ettim yine senden uzaktayım

Kalbim atmayacak benim gökyüzünü bulmadıkça

O boş bardak dolmadıkça, korkarım ben

Şimdi değil sonrasından

Yani işte karanlıktan değil

Korkum yalnızlıktan…

Zor Kalbimi, Yerinden Attıran

Bir Kalp Bulmak Yerine

Sor Kendi Kendine

Ben Elimden Gelen

Her Çabayı Gösterdim

Dön Bak Kendine

Kendi Kendine

Acı sözler etmiş arkasında durduklarımız

Onursuz olan onurdan korkmalıyız anladın mı?

İşte, öyle kolay değil, bu cihan tutarsız yani

Sanki, bir kabus gibi akamete uğrardım

Yani lafın kısası bu, sende şanslı değilim

Dilimden dökülenlerse nefretime yenildi

Sonu belli olandaysa üzülmeye değer mi?

Zoru sevmek deliliktir lafı sence gerçek mi?

Acaba beni gördün mü?

Sonuçsuzca çırpınırken

Ya da kalbinden düşüp yerle yeksan olurken

Bu muharebenin ortasında yıllarımı kaybederken

Haykırarak anlattım, sen duymazdan gelirken

Hep dönüp baktım kendime, gözünden düşerken bile

Satırlarım biterken bugün itildim sensizliğe!

Hayallerim vardı benim, gitmeliydik bilinmeze

Şimdi kanatlarım kırık, karanlıkta kendimleyim

Zor Kalbimi, Yerinden Attıran

Bir Kalp Bulmak Yerine

Sor Kendi Kendine

Ben Elimden Gelen

Her Çabayı Gösterdim

Dön Bak Kendine

Kendi Kendine

Я знову говорю вам всі визначення, які є складними

Я кажу тобі раптом мої роки без тебе

Те, що життя забирає у мене, а не те, що воно дає

Що я покинув своїх друзів і сім’ю далеко

Як альбатрос, я сьогодні розправив свої зламані крила

Щоб я знову згорів у вогні своїх очей

Усі мої рядки, що застрягли в горлі

Або ось що я скажу вам, щоб усунути мої обмеження

Я ніколи не хотів зійти зі свого шляху

Даремно лопатою, знову біда

Я в тому, що забуваю, а не в тому, що спадає мені на думку

І я знову змарнував свої роки від тебе

Моє серце не б'ється, поки я не знайду своє небо

Боюся, якщо ця порожня склянка не буде повна

Не зараз, після

Так що тут не з темряви

Я боюся самотності...

Той, від якого б'ється моє важке серце

Замість того, щоб знайти серце

Запитайте себе

Я все, що можу

Я докладав усіх зусиль

Подивіться на себе

сам

Ті, за якими ми стоїмо, висловили гіркі слова

Треба боятися честі без честі, розумієш?

Ну, це не так просто, цей світ непостійний

Мовляв, я б провалився, як кошмар

Так от коротка історія, мені з вами не пощастило

Те, що вилилося з мого язика, піддалося моїй ненависті

Чи варто засмучуватися, якщо кінець безсумнівний?

Як ви думаєте, чи правда вислів про те, що сильно любити - це божевільне?

Ви бачили мене?

Поки марно пурхає

Або коли ти падаєш із серця і розбиваєшся об землю

Поки я втрачав свої роки в середині цієї битви

Я кричав на тебе, поки ти ігнорував

Я завжди оглядався на себе, навіть коли пропадав із поля зору

Коли мої рядки закінчувалися, мене сьогодні загнали у вашу відсутність!

Мені снилися мрії, ми повинні були піти в невідомість

Тепер у мене крила зламані, я сам у темряві

Той, від якого б'ється моє важке серце

Замість того, щоб знайти серце

Запитайте себе

Я все, що можу

Я докладав усіх зусиль

Подивіться на себе

сам