Падают звёзды - Тихие Игры

Я проснулся и понял,

Что это случилось,

Что исплакались слёзы,

Все измодились стили.

Искололись все вены,

Но меня не хватило,

Я стаю на коленях

И коплю в себе силы.

И падают звёзды вниз головой,

Я целую им ладони, грею костром,

И падают звёзды вниз головой,

Я целую им ладони, грею костром.

И падают звёзды с неба дождём…

И падают звёзды с неба дождём…

Я проснулся и понял,

Что это было напрасно,

Меня торкнуло в лето,

А тело может остаться.

И размеренным шагом

Я ползу в бесконечность,

Не познав в себе радость,

Я срываю с себя вечность.

Где падают звёзды вниз головой,

Я целую им ладони, грею костром,

И падают звёзды вниз головой,

Я целую им ладони, грею костром.

И падают звёзды с неба дождём…

И падают звёзды с неба дождём…

Я проснулся и понял,

Что это случилось,

Что исплакались слёзы,

Все измучились лики.

Изглотались таблетки,

Но меня не хватило,

Я стаю на коленях

И мочусь на картину.

Где падают звёзды вниз головой,

Я целую им ладони, грею костром,

И падают звёзды вниз головой,

Я целую им ладони, грею костром.

И падают звёзды с неба дождём…

И падают звёзды с неба дождём…

И срывая с себя вечность,

Растворил диез в мажоре,

И немая бесконечность

Оборвалась на миноре.

И падают звёзды с неба дождём…

И падают звёзды с неба дождём…

Я прокинувся і зрозумів,

Що це сталося,

Що сплакалися сльози,

Усі змусили стилі.

Скололися всі вени,

Але мене не вистачило,

Я стаю на колінах

І коплю в собі сили.

І падають зірки вниз головою,

Я цілую їм долоні, грію багаттям,

І падають зірки вниз головою,

Я цілую їм долоні, грію багаттям.

І падають зірки з неба дощем...

І падають зірки з неба дощем...

Я прокинувся і зрозумів,

Що це було марно,

Мене торкнуло в літо,

А тіло може залишитися.

І розмірним кроком

Я повзу в нескінченність,

Не пізнавши в собі радість,

Я зриваю із себе вічність.

Де падають зірки вниз головою,

Я цілую їм долоні, грію багаттям,

І падають зірки вниз головою,

Я цілую їм долоні, грію багаттям.

І падають зірки з неба дощем...

І падають зірки з неба дощем...

Я прокинувся і зрозумів,

Що це сталося,

Що сплакалися сльози,

Всі змучилися лики.

Виковталися пігулки,

Але мене не вистачило,

Я стаю на колінах

І мочусь на картину.

Де падають зірки вниз головою,

Я цілую їм долоні, грію багаттям,

І падають зірки вниз головою,

Я цілую їм долоні, грію багаттям.

І падають зірки з неба дощем...

І падають зірки з неба дощем...

І зриваючи із себе вічність,

Розчинив діез у мажорі,

І німа нескінченність

Обірвалася на мінорі.

І падають зірки з неба дощем...

І падають зірки з неба дощем...