Raevenrealm - Thundra

Silence, for those who have fallen

My domane rise above snow covered land

Forever and ever my torment will gather our fire lit up the sky

Cursed by desire my sword will reign fire, I am king of kings

On my throne of frost, I will watch

My sword raised to the northern star

As the winds gather before me, for my kingdom I’ll fight

For no man I’ll kneel, for no man I’ll serve

As the winds gather before me A silent whisper opens my eyes

My realm with no wither, nor will it die

Bring forth on ancient wings and kneel

I am the king of ravenrealm

Embraced by the moon and darkness shade

By wind I rule the sky

Far beyond horizon, spectral shadows, blaze the northern sky

Brimstone sparks ashes from the hazel wood, reflects in my eyes

Cold floe dance around my feet, melts dark dismal memories

Into fading hoarfrost white

Ardent lights indulate the sky of perpetual snow

I arise ruling as king to be On the throne of blazing fire, I yearn for silence

With my fellows in arms at my side, ride the wings

Sword of thousands dreams guard this frostbitten kingdom of mine

Beyond dreams dark, fading in silent woods, cold breeze embraces me For I am immortal though sunrise I fear, realmmof darkened woods

But landscape evergreen, on my throne I watch

Far beyond horizon, spectral shadows, blaze the northern sky

Brimstone sparks ashes from the hazel wood

Cold floe dance around my feet, melts dark dismal memories

Darkness covers the stars, as horsemen ride throught the night

Triumph and glory, their steel clenched in fury, snow soaked in blood

Listen in silence, as the ravens still screaming, forever the battle is won

As the winds gather before me A silent whisper opens my eyes

My realm with no wither, nor will it die

Bring forth on ancient wings and kneel

I am the king of ravenrealm

Embraced by the moon and darkness shade

Forever I rule the sky

Тиша, для тих, хто впав

Мій домен піднімається над засніженою землею

Назавжди і на віки мої муки зберуть наш вогонь, освітлений небо

Проклятий бажанням, мій меч пануватиме вогнем, я цар королів

На моєму троні морозу, я буду дивитися

Мій меч піднявся до північної зірки

Коли переді мною збираються вітри, я буду битися за своє царство

Ні за кого я не стану на коліна, ні за кого не буду служити

Коли переді мною збираються вітри, тихий шепіт відкриває мені очі

Моє царство без зів’янення, і воно не помре

Встаньте на стародавні крила і встаньте на коліна

Я король королевого царства

В обіймах місяця й темряви

Вітром я керую небом

Далеко за горизонтом примарні тіні палають на північному небі

Сірка іскриє попіл із ліщини, відбивається в моїх очах

Холодний танець глини навколо моїх ніг, розтоплює темні сумні спогади

У згасаючий іній білий

Палкі вогні сплутують небо вічним снігом

Я встаю, керуючи як королем бути На троні палаючого вогню, я прагаю тиші

З моїми побратимами на руках, їздіть на крилах

Меч тисяч мрій охороняє це моє обморожене королівство

За темними мріями, згасаючими в тихих лісах, холодний вітерець обіймає мене, бо я безсмертний, хоча сходу сонця боюся, царство темних лісів

Але пейзаж вічнозелений, я дивлюся на мому троні

Далеко за горизонтом примарні тіні палають на північному небі

Сірка іскриє попіл з ліщини

Холодний танець глини навколо моїх ніг, розтоплює темні сумні спогади

Темрява вкриває зірки, коли вершники їздять усю ніч

Тріумф і слава, їх сталь стиснута в люті, сніг, просочений кров’ю

Слухайте в тиші, як ворони все ще кричать, назавжди, битва виграна

Коли переді мною збираються вітри, тихий шепіт відкриває мені очі

Моє царство без зів’янення, і воно не помре

Встаньте на стародавні крила і встаньте на коліна

Я король королевого царства

В обіймах місяця й темряви

Назавжди я керую небом