Trains - ThouShaltNot

Wishing is cold this year in Pyrenean snow

Or have my nerves been sabotaged and stripped?

And I can’t hear you anymore

Are you now stone silent, or are my ears clipped?

And I’ve been riding trains

Because I’m so afraid to drive

I’m whirling lifeless over metal tracks

Too scared to stay alive

And what paralysis is worse

That from the world or from inside?

And where’s the borderline at which the two divide?

Wishing could be the motion at the window’s edge

Is it owl wings or my eye’s mistake?

If dreams just hold me hostage to electrical codes

Then how can you enact them when I wake?

And I’ve been riding trains

Because I’m so afraid to drive

I’m whirling lifeless over metal tracks

Too scared to stay alive

And what paralysis is worse

That from the world or from inside?

And where’s the borderline at which the two divide?

I chase the trains forever

Hoping someday they will stop

I see myself through windows

And he doesn’t care if I catch up

What destination do I reach

Somewhere ahead or lifetimes back?

Oh, either way, there’s no escaping from this track

There’s no escaping from this

Wishing that I were never afraid

And wishing these rails had never been laid

And I will be strong and I will be brave

And I’m right behind you, show me the way

Inside, I am red but the sky is grey

And you’re right beside me but further away each day

And I’m still riding trains

Because I’m so afraid to drive

I’m whirling lifeless over metal tracks

Too scared to stay alive

And what paralysis is worse

That from the world or from inside?

And where’s the borderline at which the two divide?

Холодно цього року в піренейському снігу

Або мої нерви були саботовані та зняті?

І я більше вас не чую

Ти зараз мовчиш, чи мені вуха відрізали?

А я їздив на поїздах

Тому що я так боюся керувати автомобілем

Я неживий кружляю над металевими доріжками

Надто боїшся, щоб залишитися в живих

І що параліч гірше

Це зі світу чи зсередини?

А де межа, за якою ці двоє діляться?

Бажанням може бути рух на краю вікна

Крила сови чи помилка мого ока?

Якщо мни просто тримають мене заручником електричних кодів

Тоді як ви можете виконувати їх, коли я прокидаюся?

А я їздив на поїздах

Тому що я так боюся керувати автомобілем

Я неживий кружляю над металевими доріжками

Надто боїшся, щоб залишитися в живих

І що параліч гірше

Це зі світу чи зсередини?

А де межа, за якою ці двоє діляться?

Я вічно ганяюсь за потягами

Сподіваючись, колись вони зупиняться

Я бачу себе крізь вікна

І йому байдуже, чи я наздожену

До якого пункту призначення я доїжджаю

Десь попереду чи назад?

Так чи інакше, від цієї доріжки нікуди не втекти

Від цього нікуди не втекти

Бажаю, щоб я ніколи не боявся

І хотів би, щоб ці рейки ніколи не були прокладені

І я буду сильним і буду сміливим

А я за тобою, покажи мені дорогу

Всередині я червоний, але небо сіре

І ти поруч зі мною, але з кожним днем ​​все далі

А я все ще їжджу на поїздах

Тому що я так боюся керувати автомобілем

Я неживий кружляю над металевими доріжками

Надто боїшся, щоб залишитися в живих

І що параліч гірше

Це зі світу чи зсередини?

А де межа, за якою ці двоє діляться?