All This And More - The Wedding Present

It’s not that I’m so cheerful, though I’ll always raise a smile

and if at times my nonsense rhymes then I’ll stand trial

My friends are all around me but they only breathe through fear

Were I to cry, I’m sure that still they’d never see a tear

In darkness through my being here, away from you

the bright light of your star confronts me shining through

Dull and sullen, much subdued, my skull a stony glaze

Whirlpools rage on constantly, I’m not so well these days

There must be something somewhere near who sees what’s being done

The harbour lights are burning bright, my wax is almost run

In darkness through my being here, away from you

the bright light of your star confronts me, shining through

Come Lollard, raise your lute and sing, and to my ears her beauty bring

like Maddox in the days of old we’ll feast and drink until we fold

And folding still we’ll spare a thought for what’s been lost and what’s been

caught

and maybe then begin again for love is life, not poison

In darkness through my being here, away from you

the bright light of your star confronts me, shining through

Не те, щоб я такий веселий, хоча завжди викликаю усмішку

і якщо інколи мої дурниці римуються, я постану перед судом

Мої друзі навколо мене, але вони дихають лише через страх

Якби я плакав, я впевнений, що вони ніколи б не побачили сльози

У темряві через моє перебування тут, подалі від тебе

яскраве світло твоєї зірки протистоїть мені просяючим

Тупий і похмурий, дуже приглушений, мій череп каменистий

Вири вирують безперервно, сьогодні мені не так добре

Поряд має бути щось, хто бачить, що робиться

Вогні гавані горять яскраво, мій віск майже закінчився

У темряві через моє перебування тут, подалі від тебе

яскраве світло твоєї зірки протистоїть мені, просвічуючи

Прийди, Лоллард, підніми свою лютню й заспівай, і до моїх вух принеси її красу

як Меддокс у давні часи, ми будемо бенкетувати й пити, поки не спадемо

І, згорнувши, ми пощадимо думати про те, що було втрачено і що було

спіймали

і, можливо, тоді почнеться знову, бо любов — це життя, а не отрута

У темряві через моє перебування тут, подалі від тебе

яскраве світло твоєї зірки протистоїть мені, просвічуючи