The Girl in the Window Chair - The Waterboys

She knew she’d had a close escape

When she heard his voice on tape

That the man who wrote those words

Could never comfort her

And she thought

Of all the things that would go wrong

If they’d carried on

And what a fool she’d been to think that they belonged

When she heard those songs

Those dolorous songs

Those heart-scorned, prim, self-pitying, dolorous songs

She sat down at a window chair

She brushed and pony-tailed her hair

And thought about his changing moods

All that anger and such victim-hood

And she imagined

The hour he knew that love was gone

That bitter dawn

When he reached for a pen and turned his bed-light on

And wrote those songs

Those dolorous songs

Those heart-scorned, prim, self-pitying, dolorous songs

Those songs

Those dolorous songs

Those heart-scorned, prim, self-pitying, dolorous songs

Those songs… those songs

Those songs… those songs

Вона знала, що їй вдалося втекти

Коли вона почула його голос на плівці

Це людина, яка написала ці слова

Ніколи не міг її втішити

І вона подумала

З усіх речей, які могли б піти не так

Якби вони продовжили

І якою дурною вона була, подумавши, що вони належать

Коли вона почула ті пісні

Ті сумні пісні

Ті зневажливі, завзяті, жалюючі до себе, сумні пісні

Вона сіла до крісла під вікном

Вона розчісувала й зачісувала волосся

І подумав про його зміну настрою

Весь той гнів і така жертва

І вона уявила

Година, коли він знав, що кохання минуло

Той гіркий світанок

Коли він потягнувся до ручки й увімкнув ліжко

І написав ці пісні

Ті сумні пісні

Ті зневажливі, завзяті, жалюючі до себе, сумні пісні

Ті пісні

Ті сумні пісні

Ті зневажливі, завзяті, жалюючі до себе, сумні пісні

Ті пісні... ті пісні

Ті пісні... ті пісні