Love Walks In - The Waterboys

When you walk in the room love walks in with you

And I’m so in love with you, with you

We’ve come through weeks and months and days of years

And left behind a trail of tears

The moon is silver and the night is blue

And this blanket’s big enough for two

In the wilderness of a time of change

When all roads look strange

When veils are thin and paths obscure

The only thing I know for sure

Is when you walk in the room love walks in with you

And I’m so in love with you, with you

Your voice is honey, honey, to my ears

I could listen to you for a thousand years

Your touch is softer than the fall of snow

In a secret valley where no winds blow

Mist over sunrise, shadows on the face of the deep

And no time to sleep

A bewilderment of paths on every hand

And the only thing I understand

Is when you walk in the room love walks in with you

And I’m so in love with you, with you

Things that you said when we lay between sheets

Will live in my heart for as long as it beats

I play them back honey on the soundtrack of my mind

Every time I lose some ground and fall behind

Now a west wind blows down these city streets

It tells me «go» but something stops my feet

The world is swirling, spinning round my ears

And all I trust just disappears

And then you walk in the room and love walks in with you

And I’m so in love with you, with you…

Коли ви входите в кімнату, любов заходить до вас

І я так закоханий у тебе, у тебе

Ми пережили тижні, місяці й дні років

І залишив по собі слід сліз

Місяць срібний, а ніч блакитна

І цієї ковдри вистачить на двох

У пустелі часу змін

Коли всі дороги виглядають дивними

Коли пелена тонка, а стежки неясні

Єдине, що я знаю напевно

Коли ви входите в кімнату, до вас заходить любов

І я так закоханий у тебе, у тебе

Твій голос для моїх вух

Я могла б слухати тебе тисячу років

Ваш дотик м’якший, ніж сніг

У таємній долині, де не дмуть вітри

Туман на сході сонця, тіні на обличчі безодні

І немає часу спати

Розгубленість шляхів на кожному боці

І єдине, що я розумію

Коли ви входите в кімнату, до вас заходить любов

І я так закоханий у тебе, у тебе

Те, що ви сказали, коли ми лежали між простирадлами

Буде жити в моєму серці, доки воно б’ється

Я відтворюю їх у саундтреку мого розуму

Щоразу я втрачаю позиції та відстаю

Зараз вулицями міста дме західний вітер

Воно говорить «іди», але щось зупиняє мої ноги

Світ крутиться, обертається навколо моїх вух

І все, чому я довіряю, просто зникає

А потім ви входите в кімнату, і любов заходить до вас

І я так закоханий в тебе, у тебе…