The Stolen Child - The Waterboys

Come away, human child

To the water

Come away, human child

To the water and the wild

With a faery, hand in hand

For the world’s more full of weeping than you can understand

Where dips the rocky highland

Of Sleuth Wood in the lake

There lies a leafy island

Where flapping herons wake

The drowsy water rats;

There we’ve hid our faery vats

Full of berries

And of reddest stolen cherries

Come away, human child

To the water

Come away, human child

To the water and the wild

With a faery, hand in hand

For the world’s more full of weeping than you can understand

Where the wave of moonlight glosses

The dim gray sands with light

Far off by furthest Rosses

We foot it all the night

Weaving olden dances

Mingling hands and mingling glances

Till the moon has taken flight;

To and fro we leap

ANd chase the frothy bubbles

While the world is full of troubles

And is anxious in it’s sleep

Come away, human child

To the water

Come away, human child

To the water and the wild

With a faery, hand in hand

For the world’s more full of weeping than you can understand

Where the wandering water gushes

From the hills above Glen-Car

In pools among the rushes

The scarce could bathe a star

We seek for slumbering trout

And whispering in their ears

We give them unquiet dreams;

Leaning softly out

From ferns that drop their tears

Over the young streams

Away with us he’s going

The solemn-eyed:

He’ll hear no more the lowing

Of the calves on the warm hillside;

Or the kettle on the hob

Sing peace into his breast

Or see the brown mice bob

Around and around the oatmeal-chest

For he comes, the human child

To the water

He comes, the human child

To the water and the wild

With a faery, hand in hand

From a world more full of weeping than he can understand

Human child

Human child

With a faery, hand in hand

From a world more full of weeping than he can understand…

Than he can understand…

He can understand…

Відійди, людське дитя

До води

Відійди, людське дитя

До води й дикої природи

З феєю, рука об руку

Бо світ сповнений плачу більше, ніж ви можете зрозуміти

Де опускається скелясте нагір'я

З лісу сліута в озері

Там лежить листяний острів

Де прокидаються чаплі, що плескають

Сонливі водяні щури;

Там ми сховали наші казкові чани

Повний ягід

І з найчервоніших вкрадених вишень

Відійди, людське дитя

До води

Відійди, людське дитя

До води й дикої природи

З феєю, рука об руку

Бо світ сповнений плачу більше, ніж ви можете зрозуміти

Де сяє хвиля місячного світла

Тьмяні сірі піски зі світлом

Далеко від найдальшого Росса

Ми на ньому всю ніч

Плетіння старовинних танців

Змішані руки і змішані погляди

Поки місяць не полетить;

Ми стрибаємо туди-сюди

І ганяйтеся за пінистими бульбашками

Поки світ сповнений неприємностей

І хвилюється уві сні

Відійди, людське дитя

До води

Відійди, людське дитя

До води й дикої природи

З феєю, рука об руку

Бо світ сповнений плачу більше, ніж ви можете зрозуміти

Там, де блукає вода

З пагорбів над Глен-Кар

У басейнах серед гомілки

Мало хто міг купати зірку

Ми шукаємо сплячу форель

І шепочуть їм на вуха

Ми даруємо їм неспокійні сни;

М’яко висунувшись

Від папороті, що пускає сльози

Над молодими струмками

Він піде з нами

Урочисті очі:

Він більше не почує гукання

Телят на теплому схилі;

Або чайник на плиті

Співайте мир у його грудях

Або подивіться на коричневих мишей

Навколо і навколо вівсянки-скриня

Бо він приходить, людська дитина

До води

Він приходить, людська дитина

До води й дикої природи

З феєю, рука об руку

Зі світу, повного плачу, ніж він може зрозуміти

Людська дитина

Людська дитина

З феєю, рука об руку

Зі світу, повного плачу, ніж він може зрозуміти…

Чим він може зрозуміти…

Він може зрозуміти…