The Walking Song - The Turtles

Bacon fried, squinty-eyed, moments of the dawn

Misty street callin' me, «Get dressed and walk around»

In the square, standing there girl so sad

«What's the matter»?

She said

«Oh, oh dear sir, the world has got me down

And folks preach happiness when there’s none to be found

I type and answer phones to earn my meager pay

To keep me alive so I can waste another day»

I sadly turned and walked away

For there was nothing I could say

Walking on, noonday sun, dusty road to town

Saddened by the girl that I had chanced to come upon

Then, I’d seen a limousine

A rich old guy, mean of eye

He said

«Oh, bah humbug, you can’t understand

The world is one big bank, you must steal what you can

Because it’s fools like you who waste their precious time

By walking in the sun instead of trying to make a dime»

The words he spoke turned my world grey

Could everybody feel this way?

As if in answer down the road

A lovely girl picked flowers of gold

She smiled sweetly and gave one to me

And said

«Please, kind sir, don’t look so down

For in this hard world (OK) love still abounds

And hand in hand friends of beauty can lie

On clover beds 'neath a blanket of sky»

Oh, oh dear sir, the world has got me down

(Oh, bah humbug, you can’t understand)

And folks preach happiness when there’s none to be found

(The world is one big bank, you must steal what you can)

I type and answer phones to earn my meager pay

(Because it’s fools like you who waste their precious time)

To keep me alive so I can waste another day

(By walking in the sun instead of trying to make a dime)

«How are you?

How are you?

How are you?»

«Hi, how are you?»

Смажений бекон, косоокий, миті світанку

Туманна вулиця кличе мене: «Одягайся і гуляй»

На площі стоїть дівчина така сумна

"Що трапилось"?

Вона сказала

«О, шановний сер, світ мене розгубив

І люди проповідують щастя, коли його не можна знайти

Я набираю текст і відповідаю на телефонні дзвінки, щоб заробити свою мізерну платню

Щоб залишити мене живим, щоб я міг витратити ще один день»

Я сумно повернувся й пішов

Бо я нічого не міг сказати

Прогулянка, полуденне сонце, курна дорога до міста

Сумую через дівчину, з якою мені довелося зустрітися

Тоді я бачив лімузин

Багатий старий хлопець, злий

Він сказав

«Ой, хамба, ти не можеш зрозуміти

Світ — один великий банк, ви повинні вкрасти все, що можете

Тому що такі дурні, як ви, витрачають свій дорогоцінний час

Гуляючи на сонці, а не намагаючись заробити копійки»

Слова, які він промовив, зробили мій світ сірим

Хіба кожен міг відчувати себе так?

Ніби у відповідь на дорозі

Мила дівчина зірвала золоті квіти

Вона мило посміхнулася й дала мені один

І сказав

«Будь ласка, любий сер, не дивіться так вниз

Бо в цьому важкому світі (ОК) любові все ще багато

І рука об руку друзі краси можуть брехати

На грядках з конюшини «під ковдрою неба»

О, шановний сер, світ мене розгубив

(О, хамба, ти не можеш зрозуміти)

І люди проповідують щастя, коли його не можна знайти

(Світ — один великий банк, ви повинні вкрасти все, що можете)

Я набираю текст і відповідаю на телефонні дзвінки, щоб заробити свою мізерну платню

(Тому що такі дурні, як ви, витрачають свій дорогоцінний час)

Щоб залишити мене живим, щоб я міг витратити ще один день

(Гуляючи на сонці замість того, щоб намагатися заробити копійки)

"Як ти?

Як ти?

Як ти?"

"Привіт, як ти?"