Everything Is Borrowed - The Streets

This is my hour, I’m never going to bed.

The sky is still black, but begs to be red.

I just put my book down, but it begs to be read

I’m not nod, I’m not napper, never rest my head.

Some days I feel I’m getting smaller and smaller,

But some nights, I seem to grow taller and taller.

And we keep shrinkin' and shrinkin' but this will not finish.

You’re never nothing, if you didn’t disappear.

Just when I discovered the meaning of life, they change it.

Just when I’m loving life, it seems to start raining.

I pulled the sail safe switch, sea sail and I’m into the stars.

I love the rain out my skies.

The sky’s now red, my eyes reflect jets.

Smiling at this blessing, this life is the best.

I came to this world with nothing

And I leave with nothing but love

Everything else is just borrowed

I want to notice chances I’ve passed without notice

I want to see details previously veiled.

I want to grab that chance, carry it home

So I can marry and know

That I noticed every chance

That I could have passed without notice

I saw details that to all were veiled.

And I grabbed those chances, carried them home

And then I’ll have had it with roaming

I came to this world with nothing

And I leave with nothing but love

Everything else is just borrowed

I want to speak every cliche but tweak if I’ve seen change

In new way it could be said.

If it’s bleak, or if the week’s leaking down the street

Or if any days wasted I want to face facts.

My time on this earth is my only penny,

Wise is the gent counting every moment spent.

I don’t want to explain things, don’t wanna fill in the gaps,

I want to look at my friends and in that minute be at (?).

Memories are times we borrow

For spending tomorrow.

Memories are times we borrow

For spending tomorrow.

I came to this world with nothing

And I leave with nothing but love

Everything else is just borrowed

If spit like luck, you can only seem,

To borrow it, you can’t keep it.

When the wind of change whistles into play

Will I blink or flinch away?

The wind of change won’t whistle me away

If I spin my tails and sail.

And sail away, let yesterday become today.

I came to this world with nothing

And I leave with nothing but love

Everything else is just borrowed

As time will say, nothing but

I told you so Memories are times we borrow

For spending tomorrow.

Це моя година, я ніколи не лягаю спати.

Небо все ще чорне, але просить бути червоним.

Я щойно відклав книгу, але її бажає прочитати

Я не киваю, я не дрімаю, ніколи не відпочиваю головою.

Деякі дні я відчуваю, що стаю все меншим і меншим,

Але іноді я здається стаю все вище й вище.

І ми звужуємось і зменшуємось, але це не закінчиться.

Ви ніколи не будете ніщо, якщо не зникли.

Коли я відкриваю сенс життя, вони змінюють його.

Просто коли я люблю життя, здається починає дощ.

Я витягнув перемикач вітрила, морський парус і я в зірки.

Я люблю дощ у моєму небі.

Небо тепер червоне, мої очі відбивають струмені.

Посміхаючись цему благословенню, це життя — найкраще.

Я прийшов у цей світ без нічого

І я йду без нічого, крім любові

Все інше просто запозичене

Я хочу помітити шанси, які я пропустив без попередження

Я хочу бачити деталі, які раніше були завуальовані.

Я хочу скористатися цим шансом, віднести його додому

Тому я можу вийти заміж і знати

Що я помітив усі шанси

Що я міг пройти без попередження

Я бачив деталі, які для всіх були завуальовані.

І я схопив ці шанси, поніс їх додому

І тоді я буду мати це з роумінгом

Я прийшов у цей світ без нічого

І я йду без нічого, крім любові

Все інше просто запозичене

Я хочу вимовити кожне кліше, але змінити, якщо бачу зміни

По-новому це можна було б сказати.

Якщо похмура, або якщо тиждень протікає по вулиці

Або якщо втрачені даремно дні, я бажаю познайомитися з фактами.

Мій час на цій землі - це мій єдиний пенні,

Мудрий джеген, який рахує кожну витрачену мить.

Я не хочу пояснювати речі, не хочу заповнювати прогалини,

Я хочу подивитись на своїх друзів і в цю хвилину бути (?).

Спогади – це часи, які ми позичуємо

Щоб витратити завтра.

Спогади – це часи, які ми позичуємо

Щоб витратити завтра.

Я прийшов у цей світ без нічого

І я йду без нічого, крім любові

Все інше просто запозичене

Якщо плюнути на щастя, можна лише здаватися,

Щоб позичити його, ви не можете залишити його.

Коли вітер перемін свистить у гру

Я поморгну чи відвернусь?

Вітер змін мене не просвисте

Якщо я розкручую хвости і пливу.

І відплисти, нехай вчорашнє стане сьогодні.

Я прийшов у цей світ без нічого

І я йду без нічого, крім любові

Все інше просто запозичене

Як скаже час, нічого, крім

Я говорю вам, так спогади — це час, коли ми позичуємо

Щоб витратити завтра.