Geef Nooit Op - The Scene

ik loop langs de spoorbaan, kijk naar de trein

nee, ik staar naar de trein van de hoop

staat daar glanzend en stil, half in de schaduw

langs een verlaten perron

en ik kijk achterom, als naar een verleden

dat leeg was en zonder geloof

maar mijn hoofd, half verdoofd, zegt dit is het heden

kijk niet vooruit en kijk nooit achterom

geef nooit op in gedachten zie ik, hoe de wielen gaan draaien

over een spoor zonder eind

tot het dendert door bossen, bergen en dalen

op weg naar de horizon

ik denk hier ligt mijn lot, hier ligt mijn hart

en in deze stad moet ik zijn

met alles wat komt en alles wat gaat

en ik draai me om en keer mijn rug naar de trein

geef nooit op

Йду по залізниці, дивлюся на потяг

ні, я дивлюся на потяг надії

стоїть, сяючи, нерухомо, наполовину в тіні

вздовж безлюдної платформи

і я озираюся назад, ніби в минуле

що було порожнім і без віри

але моя голова, напівзаніміла, каже, що це сьогодення

не дивись вперед і ніколи не оглядайся назад

ніколи не здавайся в думках я бачу, як колеса обертаються

на доріжці без кінця

аж гримить лісами, горами й долинами

на дорозі до горизонту

Я думаю, що тут моя доля, тут лежить моє серце

і у цьому місті я му бути

з усім, що приходить і всім, що йде

і я розвертаюся і повертаюся спиною до потяга

ніколи не здавайся