The Same Old Sad Tale -

How far should I swim through this empty river

‘Till I can find myself peace again?

How long will a man keep feeding children

Lies about love, life and history?

When will we forget all those endless memories

Of when we caused pain to our fellow man?

And when will we start to cherish the moment

Before it all comes to an end?

Now I can feel my heart slowly sinking

Into this dark cold nothingness

While you count all your cold blood pennies

That you took away from the helpless

Where can I find the road to freedom?

Has anyone ever really been there?

Has anyone seen my good friend, Hope?

Or has she been laid down to rest?

Now why don’t we all just pick up the pieces

And try to start all over again?

And maybe one day we can create a future

Filled with joy and good friends

Never forgetting the dead ones

Heroes without nor past and nor name

Who is to blame for this same old sad tale

The time has come to swallow our pride

And throw away the tools of destruction

I’m sure we can learn to share our possessions

And cut off the roots of corruption

Then we can sail through this long river

Filled with life, love and hope, my friend

As we set our sails towards freedom

And travel away from the bitter end

Як далеко я маю пропливти цю порожню річку

«Поки я зможу знову знайти спокій?»

Як довго чоловік буде годувати дітей

Брехня про кохання, життя та історію?

Коли ми забудемо всі ті нескінченні спогади

Коли ми заподіяли біль нашим ближнім?

І коли ми почнемо цінувати момент

Перш ніж все закінчиться?

Тепер я відчуваю, як моє серце повільно завмирає

У це темне холодне небуття

Поки ви рахуєте всі свої холоднокровні пенні

Що ти забрав у безпорадних

Де я можу знайти дорогу до свободи?

Хтось там справді був?

Хтось бачив мою хорошу подругу, Надію?

Або її поклали на спочинок?

Чому б нам усім просто не зібрати шматки

І спробувати почати все спочатку?

І, можливо, одного разу ми зможемо створити майбутнє

Наповнений радістю та хорошими друзями

Ніколи не забувати про померлих

Герої без минулого і без імені

Хто винен у цій старій сумній історії

Настав час проковтнути нашу гордість

І викиньте інструменти знищення

Я впевнений, що ми можемо навчитися ділитися нашим майном

І відрізати коріння корупції

Тоді ми можемо пропливти цією довгою рікою

Наповнений життям, любов’ю та надією, мій друже

Коли ми відпливаємо до свободи

І мандрувати від гіркого кінця