Unlock the Shrine - The Ruins Of Beverast

How horrible your face has become within this prison

I smell your steps on the wooden floor again

So desperate to keep them silent … you are mine

With all your masochistic desire

Invoke and fight me again

Saw your suicidal seed

Inhale your schizophrenia

Suffer from your faded mind

Unlock the shrine

Release me

Will I kill us?

(Will you kill us?)

Will I release us?

(Will you release us ?)

As salt runs into your wounds

You lose your sight and clench your fists

You mourn at the brought of your heart

The stench of urine and mould

You will crawl before me on this wooden floor

Let the splinters cout you

And free the mass that binds us

You will drivel and howl at this merciless rain

These doors will close for you again

Яким жахливим стало твоє обличчя в цій в’язниці

Я знову відчуваю запах твоїх кроків на дерев’яній підлозі

Так відчайдушно не мовчати... ти мій

З усіма вашими мазохістськими бажаннями

Закликай мене й бийся зі мною знову

Бачив твоє самогубство

Вдихніть свою шизофренію

Страждайте від свого зів’ялого розуму

Розблокуйте святиню

Відпусти мене

Я вб’ю нас?

(Ти вб'єш нас?)

Чи звільню я нас?

(Ви відпустите нас?)

Як сіль потрапляє на ваші рани

Ви втрачаєте зір і стискаєте кулаки

Ви сумуєте про те, що принесло ваше серце

Сморід сечі та цвілі

Ти будеш повзати переді мною по цій дерев’яній підлозі

Нехай осколки обійдуть тебе

І звільнити масу, яка нас пов’язує

Ви будете балакати й вити від цього нещадного дощу

Ці двері знову зачиняться для вас