Exuvia - The Ruins Of Beverast

The forests of earth should not frighten me

But o Mother Gaea, what is this light?

Mother Gaea, all those visions — my blood boils!

Through feculent warmth

I creep on ancient soil

Recollection so vivid

Let me chant in intoxication…

I shall rest here forevermore

Gaia speaks:

«…and what if I told you

That we’ve been on a glade here

And the grim trees ahead

Are none of my creatures

And those golden rays are not thrown from a sun

And your necrotic scales merely struggle through lava

…would your eyes turn cloudy?»

Ліси землі не повинні лякати мене

Але о Мати Гея, що це за світло?

Мати Гея, усі ці видіння — моя кров кипить!

Через душевне тепло

Я повзаю по давньому ґрунту

Спогади такі яскраві

Дозвольте мені співати в сп’янінні…

Я буду відпочивати тут назавжди

Гея говорить:

«…а що якби я скажу тобі

Що ми тут були на поляні

А попереду похмурі дерева

Не є ніким із моїх створінь

І ці золоті промені не викидаються від сонця

А ваша некротична луска просто бореться крізь лаву

...у твоїх очах помутніє?»