Soldiers - The Rocket Summer

Since a kid I always loved to sing.

I told my teachers, «that's what I want to

be.»

And this road I’m on, as sketchy it may be brings chances to beat the odds the

devils has for me…

And I’m never gonna miss a beat, because brother I’m a soldier.

No I’m never gonna miss a beat, because I got to be a soldier.

And in heaven maybe he is smiling down on me.

But behind the doors of my heart I am crying…

Epic warfare.

It’s spiritual.

When out of nowhere come the black cannon balls.

Today we broke down and caught wind of a tragedy in the same hour.

But tonight I, I won’t sing about this…

Because I’m never gonna miss a beat, cuz brother I’m a soldier.

No I’m never gonna miss a beat, because the Lord made me a soldier.

And in heaven maybe he is smiling down on me.

But behind the doors of my heart I am crying.

Today, behind the doors of my heart…

And in the end

The life we lead

It will have made a difference in a world unseen.

So we’re never gonna miss a beat, because brother we are soldiers.

No we’re never gonna miss a beat, because we got to be soldiers.

And in heaven maybe he is smiling down on me.

But behind those doors of my heart I am crying.

If I said it was easy always I’d be lying.

Today behind those doors of my heart I am crying.

If I said it was easy always I’d be lying.

But behind the doors of my heart…

З дитинства я завжди любив співати.

Я сказав своїм вчителям: «Це те, чого я хочу

бути.»

І ця дорога, якою я йду, оскільки вона може бути нечіткою, дає шанси перевершити шанси

дияволи для мене...

І я ніколи не пропускаю жодного удару, бо, брате, я солдат.

Ні, я ніколи не пропускаю жодного удару, тому що я повинен бути солдатом.

А на небі, можливо, він посміхається мені зверху.

Але за дверима мого серця я плачу...

Епічна війна.

Це духовно.

Коли нізвідки з’являються чорні гарматні ядра.

Сьогодні ми зламалися та в ту ж годину почули трагедію.

Але сьогодні ввечері я не буду про це співати...

Тому що я ніколи не пропускаю жодного удару, бо я, брат, солдат.

Ні, я ніколи не промахнуся, тому що Господь зробив мене солдатом.

А на небі, можливо, він посміхається мені зверху.

Але за дверима мого серця я плачу.

Сьогодні за дверима мого серця…

І в кінці

Життя, яке ми ведемо

Це зробить різницю в небачному світі.

Тож ми ніколи не пропустимо так, бо, брате, ми — солдати.

Ні, ми ніколи не пропустимо жодного удару, тому що ми повинні бути солдатами.

А на небі, можливо, він посміхається мені зверху.

Але за цими дверима мого серця я плачу.

Якби я сказала, що це легко, завжди б збрехала.

Сьогодні за цими дверима мого серця я плачу.

Якби я сказала, що це легко, завжди б збрехала.

Але за дверима мого серця…