On Tracks Asleep Beneath the Snow - The Riot Before

I’m feeling old

I’ve been painted in a portrait that I locked inside the attic now

It’s time to stab and let it bleed

Because the soul is growing more and more uneasy

With the words and lack of feeling that

Escape my mouth but don’t deceive

Because the fog will seldom break

Long enough to safely navigate

I wish I could hold you in the air

Put you down and with sincerity declare

That I believe

I’m leaving now

From the simple road I’ve taken paved with every phrase and statement used

To edify and then repeat

I won’t allow

My feet to follow false progression of the shallow empty question that

Is answered fast but so empty

Cause the fog will seldom break

Long enough to safely navigate

So I’m breaking from blind race

I’m digging in my heals

Refuse to transfer into canvas

And honestly I’ll feel

Every doubt and every dispute

And fear that dogs my mind

And with every challenge I take

With every victory

I’ll climb higher towards the cloud line

Ever gaining clarity

When my feet are firmly planted

I’ll look out and I will find

That I’m breathing out and breathing in the air

And the moon the stars the sun they still declare

That I believe

Я відчуваю себе старим

Мене намалювали на портреті, який я зараз замкнув на горищі

Настав час вколоти й дати стікати кров’ю

Тому що на душі стає дедалі неспокійніше

Зі словами та відсутністю цього відчуття

Утікайте з моїх уст, але не обманюйте

Бо туман рідко розривається

Досить довго для безпечної навігації

Я хотів би тримати вас у повітрі

Покладіть вас і з щирістю заявіть

У що я вірю

Я йду

З тієї простої дороги, яку я пройшов, з кожним використаним словом і висловлюванням

Щоб навчити, а потім повторити

Я не дозволю

Мої ноги слідувати помилковому розвитку неглибокого порожнього запитання, що

Відповідає швидко, але так порожньо

Тому що туман рідко розривається

Досить довго для безпечної навігації

Тож я відриваюся від сліпої гонки

Я копаюсь у своїх зціленнях

Відмовтеся від перенесення на полотно

І, чесно кажучи, я відчуваю

Кожен сумнів і кожна суперечка

І страх, який мучить мій розум

І з кожним викликом, який я приймаю

З кожною перемогою

Я піднімусь вище до лінії хмар

Постійно набирає ясності

Коли мої ноги міцно стоять

Я подивлюся і знайду

Що я видихаю й вдихаю повітря

А місяць, зірки, сонце вони ще оголошують

У що я вірю