25 - The Pretty Reckless

Year one was lots of fun

But nothin' lasts forever in my dreams

Two, I followed you

Because you knew the way or so it seemed

At three, I still believed

That we would be becoming destiny

At four, I wanted more

But you were movin' on to better things

At twenty-five, and still alive

Much longer than expected for a man

At twenty-five, a hope has died

And the glass of my intentions turns to sand

And shatters in my hand

Oh, oh, oh

Five to six, a lie, a kiss

The secrets that were stirred we’d never say

Skipped to eight, we called it fate

To live to let us die another day

At nine, I saw the signs

Reflected in the barrel of a gun

Ten, we’re here again

Those who loved me burned up in the sun

At twenty-five, and still alive

Much longer than expected for a man

At twenty-five, a hope has died

And the glass of my intentions turns to sand

And shatters in my hand

Shatters in my hand

From eleven to twelve, I held the future in my grasp

And all through my teens

I screamed that may not live much past

Twenty-one, two, three, four

Twenty-one, two, three, four

Twenty-one, two, three, four

One, two, three, four

At twenty-five, and still alive

Much longer than expected for a man

At twenty-five, a hope has died

And the glass of my intentions

The glass of my intentions

The glass of my intentions turns to sand

It shatters in my hand

Shatters in my hand

In my hand

Перший рік був дуже веселим

Але ніщо не триває вічно в моїх мріях

По-друге, я пішов за вами

Тому що ти знав дорогу, чи так здавалося

У три роки я все ще вірив

Що ми станемо долею

У чотири я хотів більше

Але ви рухалися до кращих речей

У двадцять п’ять, а ще живий

Набагато довше, ніж очікувалося для чоловіка

У двадцять п’ять років померла надія

І скло моїх намірів перетворюється на пісок

І розбивається в моїй руці

Ой, ой, ой

П’ять до шості, брехня, поцілунок

Таємниці, які збурювалися, ми б ніколи не розповіли

Перейшовши до вісімки, ми назвали це долею

Щоб жити, щоб померти ще один день

О дев’ятій я бачив знаки

Відбивається в дулі пістолета

Десять, ми знову тут

Ті, хто мене любив, згоріли на сонці

У двадцять п’ять, а ще живий

Набагато довше, ніж очікувалося для чоловіка

У двадцять п’ять років померла надія

І скло моїх намірів перетворюється на пісок

І розбивається в моїй руці

Розбивається в моїй руці

З одинадцятої до дванадцятої я тримав майбутнє у своїх руках

І все через мої підлітки

Я кричав, що, можливо, недовго проживе минуле

Двадцять один, два, три, чотири

Двадцять один, два, три, чотири

Двадцять один, два, три, чотири

Один два три чотири

У двадцять п’ять, а ще живий

Набагато довше, ніж очікувалося для чоловіка

У двадцять п’ять років померла надія

І склянка моїх намірів

Склянка моїх намірів

Скло моїх намірів перетворюється на пісок

Воно розбивається у моїй руці

Розбивається в моїй руці

У моїй руці