Colors - The Oak Ridge Boys

Red as the bloodshed, blue as the wounded, white as the crosses on our

soldier’s graves.

Through the rain, through the sun, these colors never run.

I first saw her standing on the corner of the stage and I’ve been pledging my

allegiance ever since.

We often take for granted her old familiar wave but that freedom cost a lot of

brave young men and women.

It’s one that’s red as the bloodshed, blue as the wounded, white as the crosses

on our soldier’s graves.

Through the rain, through the sun, these colors never run.

No they never will.

Now I’ve seen people treat her like she was some old rag, clueless to the human

sacrifice.

But you’ll always find a mother, a widow, a child, a sister or a brother with a

carefully folded teardrop in their eyes.

It’s one that’s red as the bloodshed, blue as the wounded, white as the crosses

on our soldier’s graves.

Through the rain, through the sun, these colors never run.

No, these colors

never run.

Червоні, як кровопролиття, сині, як поранені, білі, як хрести на наших

солдатські могили.

Крізь дощ, крізь сонце ці кольори ніколи не проходять.

Я вперше побачив, що вона стояла на розі сцені, і я обіцяв своє

вірність відтоді.

Ми часто сприймаємо її стару знайому хвилю як належне, але ця свобода коштувала багато

хоробрих юнаків і дівчат.

Це той, що червоний, як кровопролиття, блакитний, як поранений, білий, як хрести

на могилах наших солдатів.

Крізь дощ, крізь сонце ці кольори ніколи не проходять.

Ні, вони ніколи не будуть.

Тепер я бачив, як люди поводилися з нею, наче вона була старою ганчіркою, не знаючи людини

жертва.

Але ви завжди знайдете матір, вдову, дитину, сестру чи брата з

обережно складені сльози в їхніх очах.

Це той, що червоний, як кровопролиття, блакитний, як поранений, білий, як хрести

на могилах наших солдатів.

Крізь дощ, крізь сонце ці кольори ніколи не проходять.

Ні, ці кольори

ніколи не бігай.