The Mountains - The Mountains

We’re gonna be the two first persons alive to ever call this our home

(I see the clouds gather up in random shapes I don’t know)

We’re gonna be the last ones standing when everyone’s departed and gone

(I watch the sun that slowly rises when it’s ready to show)

We’re gonna be the persons in the world to climb this mountain alone

(I will be still, I will be quiet and no word will be heard)

We’re gonna be right up there where their voices can’t reach us no more

(And when it happens if it happens, I will turn to the words and to the view)

I’ll name this mountain after you

I will climb every mountain and I’ll make them all shake

I will dive through the valleys and the bottomless lake

I’m gonna write in first person though I’m not sure that it really makes sense

I’ve seen myself disappearing for ages by reversing the lens

We’re gonna be the first two persons alive to climb this mountain again

We’re gonna stand real close and when everything comes to an end

I’ll name this mountain after you

I will climb every mountain and I’ll make them all shake

I will dive through the valleys and the bottomless lake

I see the clouds from inside out and sometimes upside down

And when I race to the valleys, when I run for your life

I sometimes make up my mind

I sometimes make up your parts

And when it happens I just feel guilty and sad

And there’s a feeling that everything’s going to end, and if it does I hope it

will be pretty

That the fires and the storms make wonders of the cities

That the waves bury every creation, everything that we’ve built

And when they do…

I’ll name this mountain after you

I will climb every mountain and I’ll make them all shake

I will dive through the valleys and the bottomless lake

I’ll name this mountain after you.

Ми будемо першими двома живими, хто називатиме це нашим домом

(Я бачу, як хмари збираються у випадкові форми, яких я не знаю)

Ми будемо останніми, хто витримає, коли всі розійдуться

(Я спостерігаю за сонцем, яке повільно сходить, коли воно готове показати)

Ми будемо людьми в світі, що підніметься на цю гору поодинці

(Я буду тихою, я буду тихою, і жодного слова не буде почуто)

Ми будемо там, де їхні голоси більше не зможуть достукатися до нас

(І коли це станеться, якщо це станеться, я звернусь до слів і до погляду)

Я дам цю гору на честь тебе

Я піднімуся на кожну гору, і я змусю їх усіх потрясти

Я пірну долинами та бездонним озером

Я буду писати від першої особи, хоча я не впевнений, що це дійсно має сенс

Я бачив, як зникаю на століття, перевертаючи об’єктив

Ми будемо першими двома живими, які знову піднімуться на цю гору

Ми будемо стояти дуже близько, і коли все закінчиться

Я дам цю гору на честь тебе

Я піднімуся на кожну гору, і я змусю їх усіх потрясти

Я пірну долинами та бездонним озером

Я бачу хмари зсередини, а іноді й догори дном

І коли я мчу в долини, коли втікаю за твоє життя

Іноді я вирішую

Я іноді створю ваші частини

І коли це трапляється, я відчуваю себе винним і сумним

І є відчуття, що все закінчиться, і якщо це так, я сподіваюся, що

буде гарна

Що пожежі й бурі творять чудеса міст

Щоб хвилі поховали кожне творіння, все, що ми побудували

І коли вони це роблять…

Я дам цю гору на честь тебе

Я піднімуся на кожну гору, і я змусю їх усіх потрясти

Я пірну долинами та бездонним озером

Я дам цю гору на честь тебе.