Bradman - Paul Kelly, The Messengers

Sydney, 1926, this is the story of a man

Just a kid in from the sticks, just a kid with a plan

St George took a gamble, played him in first grade

Pretty soon that young man showed them how to flash the blade

And at the age of nineteen he was playing for the State

From Adelaide to Brisbane the runs did not abate

He hit 'em hard, he hit 'em straight

He was more than just a batsman

He was something like a tide

He was more than just one man

He could take on any side

They always came for Bradman 'cause fortune used to hide in the palm of his hand

A team came out from England

Wally Hammond wore his felt hat like a chief

All through the summer of '28, '29 they gave the greencaps no relief

Some reputations came to grief

They say the darkest hour is right before the dawn

And in the hour of greatest slaughter the great avenger is being born

But who then could have seen the shape of things to come

In Bradman’s first test he went for eighteen and for one

They dropped him like a gun

Now big Maurice Tate was the trickiest of them all

And a man with a wisecracking habit

But there’s one crack that won’t stop ringing in his ears

«Hey Whitey, that’s my rabbit»

Bradman never forgot it He was more than just a batsman

He was something like a tide

He was more than just one man

He could take on any side

They always came for Bradman 'cause fortune used to hide in the palm of his hand

England 1930 and the seed burst into flower

All of Jackson’s grace failed him, it was Bradman was the power

He murdered them in Yorkshire, he danced for them in Kent

He laughed at them in Leicestershire, Leeds was an event

Three hundred runs he took and rewrote all the books

That really knocked those gents

The critics could not comprehend hsi nonchalant phenomenon

«Why this man is a machine,"they said. «Even his friends say he isn’t human»

Even friends have to cut something

He was more than just a batsman

He was something like a tide

He was more than just one man

He could take on any side

They always came for Bradman 'cause fortune used to hide in the palm of his hand

Summer 1932 and Captain Douglas had a plan

When Larwood bowled to Bradman it was more than man to man

And staid Adelaide nearly boiled over as rage ruled over sense

When Oldfield hit the ground they nearly jumped the fence

Now Bill Woodill was as fine a man as ever went to wicket

And the bruises on his body that day showed that he could stick it But to this day he’s still «ed and only he could wear it

«There's two teams out there today and only one of them’s playing cricket.»

He was longer than a memory, bigger than a town

He feet they used to sparkle and he always kept them on the ground

Fathers took their sons who never lost the sound of the roar of the grandstand

Now shadows they grow longer and there’s so mush more yet to be told

But we’re not getting any younger, so let the part tell the whole

Now the players all wear colours, the circus is in town

I can no longer go down there, down to that sacred ground

He was more than just a batsman

He was something like a tide

He was more than just one man

He could take on any side

They always came for Bradman 'cause fortune used to hide in the palm of his hand

Сідней, 1926 рік, це історія людини

Просто дитина з паличок, проста дитина з планом

Сент-Джордж брав участь у грі, грав у нього в першому класі

Незабаром цей молодий чоловік показав їм, як мити лезо

А в дев’ятнадцять років грав за штат

Від Аделаїди до Брісбена біг не вщухав

Він вдарив їх сильно, він вдарив їх прямо

Він був більше, ніж просто бейсменом

Він був чимось на зразок припливу

Він був не просто однією людиною

Він міг стати на будь-який бік

Вони завжди приходили за Бредманом, бо доля раніше ховалася на долоні його руки

Команда прибула з Англії

Воллі Хаммонд носив фетровий капелюх, як вождь

Протягом усього літа 28-го, 29-го вони не допомагали зеленим капелюшкам

Деякі репутації припали до горя

Кажуть, найтемніша година перед світанком

І в годину найбільшого побоювання народжується великий месник

Але хто тоді міг би побачити форму майбутнього

У першому тесті Бредмана він вийшов на вісімнадцять і на один

Вони кинули його, як пістолет

Тепер великий Моріс Тейт був найхитрішим з усіх

І людина зі звичкою до мудрості

Але є одна тріщина, яка не перестане дзвонити у вухах

«Гей, Вайті, це мій кролик»

Бредман ніколи цього не забув Він був більше, ніж просто бейсменом

Він був чимось на зразок припливу

Він був не просто однією людиною

Він міг стати на будь-який бік

Вони завжди приходили за Бредманом, бо доля раніше ховалася на долоні його руки

Англія 1930 р., і насіння зацвіло

Уся милість Джексона підвела його, саме Бредман був силою

Він вбив їх у Йоркширі, він танцював для них у Кенті

Він сміявся з них у Лестерширі, Лідс був подією

Триста прогонів він взяв і переписав усі книги

Це справді вразило тих панів

Критики не могли осягнути безтурботний феномен hsi

«Чому ця людина  машина, — сказали вони. — Навіть його друзі кажуть, що він не людина»

Навіть друзям доводиться щось вирізати

Він був більше, ніж просто бейсменом

Він був чимось на зразок припливу

Він був не просто однією людиною

Він міг стати на будь-який бік

Вони завжди приходили за Бредманом, бо доля раніше ховалася на долоні його руки

Літо 1932 року і капітан Дуглас мали план

Коли Ларвуд виступив перед Бредманом, це було більше, ніж від людини до людини

І спокійна Аделаїда ледь не закипіла, коли лють панувала над розумом

Коли Олдфілд вдарився об землю, вони ледь не перескочили через паркан

Тепер Білл Вуділл був такою ж чудовою людиною, як ніколи не ходив у вікет

І синці на його тілі в той день показали, що він може приклеїти його, Але до цього дня він все ще «з’явився і тільки він міг це носити

«Сьогодні є дві команди, і лише одна з них грає в крикет».

Він був довший за пам’ять, більший за місто

Він ноги, які раніше виблискували, і він завжди тримав їх на землі

Батьки забрали своїх синів, які ніколи не зникали звуку реву трибуни

Тепер тіні стають довшими, і ще багато чого ще потрібно розповісти

Але ми не молодіємо, тому нехай частина розповість усе

Тепер усі гравці одягнені в кольори, цирк у місті

Я більше не можу спуститися туди вниз, на ту священну землю

Він був більше, ніж просто бейсменом

Він був чимось на зразок припливу

Він був не просто однією людиною

Він міг стати на будь-який бік

Вони завжди приходили за Бредманом, бо доля раніше ховалася на долоні його руки