Miranda That Ghost Just Isn't Holy Anymore - The Mars Volta

I’ve always wanted

To eat glass with you again

But I never knew how

How to talk without

Walls dropping on the eve

The nest they made couldn’t break you

Along the fallen scowled a fence of beaks

But the temple is scathing

Through your veins

They were scaling

Through an icepick of abcess rekoning

And when Miranda sang

Everyone turned away

Used to the noose

They obey

And whoever said that they would scatter

Separating the mother from child

She can bat a broken eyelid

Raining maggots from it’s sty

And with the traces that she leaves

She will skin you out alive

All the children go grinding their jaws

The sweet smell of their toothless canals

And the damn she will break

Make an ocean from this lake

As they siphon off all of our blood

And when Miranda sang

Everyone turned away

Used to the noose

They obey

And when Miranda sang

Everyone turned away

Used to the noose

They obey

And when Miranda sang

Everyone turned away

Used to the noose

They obey

Я завжди хотів

Щоб знову з’їсти скло разом із вами

Але я ніколи не знав як

Як говорити без

Стіни падають напередодні

Гніздо, яке вони влаштували, не могло розбити вас

Уздовж повалених хмурився паркан із дзьобів

Але храм уїдливий

Крізь свої вени

Вони масштабувалися

За допомогою льодорубки для розпізнавання абсцесу

І коли Міранда співала

Усі відвернулися

Звик до петлі

Вони підкоряються

А хто сказав, що розійдуться

Відокремлення матері від дитини

Вона може махнути розбитою повікою

З його хліву дощ з опаришів

І зі слідами, які вона залишає

Вона живцем з тебе шкуру

Усі діти ходять, шліфують щелепи

Солодкий запах їхніх беззубих каналів

І до біса вона зламається

Зробіть океан із цього озера

Оскільки вони викачують усю нашу кров

І коли Міранда співала

Усі відвернулися

Звик до петлі

Вони підкоряються

І коли Міранда співала

Усі відвернулися

Звик до петлі

Вони підкоряються

І коли Міранда співала

Усі відвернулися

Звик до петлі

Вони підкоряються