Бояться упасть - The Коля

Мои руки верёвками спутаны,

Страхом подлости и предательства.

Я прошу вас простить меня, глупого,

За мои нехорошие качества.

Мне не просто, поверите, кажется,

Я утратил такие способности.

Я люблю, когда вы улыбаетесь;

И боюсь вашей немногословности.

Припев:

Листья с немыслимой жадностью

За воздух хватаются — боятся упасть.

Письма просроченной давности приходят,

Так странно их снова читать.

У меня появилось желание

Раствориться, распасться на атомы.

Я люблю ваше дыхание,

И когда вы мне в волосы пальцами.

Мои мысли парят в невесомости,

Когда вы мне танцуете в комнате.

Проклинаю свои осторожности,

Доверяю чертям ваши омуты.

Припев:

Листья с немыслимой жадностью

За воздух хватаются — боятся упасть.

Письма просроченной давности приходят,

Так странно их снова читать.

Припев:

Листья с немыслимой жадностью

За воздух хватаются — боятся упасть.

Письма просроченной давности приходят,

Так странно их снова, снова читать.

Мої руки мотузками сплутані,

Страхом підлості та зради.

Я прошу вас пробачити мені, дурному,

За мої погані якості.

Мені непросто, повірите, здається,

Я втратив такі здібності.

Я люблю, коли ви посміхаєтеся;

І боюся вашої небагатослівності.

Приспів:

Листя з немислимою жадібністю

За повітря хапаються — бояться впасти.

Листи простроченої давності приходять,

Так дивно їх знову читати.

У мене з'явилося бажання

Розчинитися, розпастися на атоми.

Я люблю ваше дихання,

І коли ви мені у волосся пальцями.

Мої думки ширяють у невагомості,

Коли ви мені танцюєте в кімнаті.

Проклинаю свої обережності,

Довіряю чортам ваші вири.

Приспів:

Листя з немислимою жадібністю

За повітря хапаються — бояться впасти.

Листи простроченої давності приходять,

Так дивно їх знову читати.

Приспів:

Листя з немислимою жадібністю

За повітря хапаються — бояться впасти.

Листи простроченої давності приходять,

Так дивно їх знову, знову читати.