Vagabond - The King's Parade

My friends won’t talk to me, cause I left my home

At the age of seventeen, I always felt so alone

I moved from sea to sea, like a skipping stone

It’s a destined life for me, as a vagabond

My friends won’t talk to me, cause I left my home

At the age of seventeen, I always felt so alone

I moved from sea to sea, like a skipping stone

It’s a destined life for me, as a vagabond

It’s been a long time now, since I laid dawn my hat

I’m feeling like a man on the run, trying to get rid of his tracks

And it´s been going for so long, I’m handing myself in

But finding out where to, I wouldn’t even know where to begin

I took for granted everything, that you’re given for free

A place to sleep, place to eat, place to meet and greet, and lay off my feet

I’m gonna have to get used now, baby, to the life that I lead

A vagabond, running around, is the life for me

My friends won’t talk to me, cause I left my home

At the age of seventeen, and always felt so alone

I moved from sea to sea, like a skipping stone

It’s a destined life for me, as a vagabond

I don’t know when or why, I split up my paths

All I know is the choices I made, are now in the past

And this is the last time baby, I’m pouring out my soul

I gotta come to grips with the fact, that I’m never coming home

(ah, yeaaah)

(aaah, yeah)

(mmmh)

(uuuh yeaah)

I’ve walked too long, now the dust is on the road

Now I’m never coming home

I’ve walked too long, now the dust is on the road

Now I’m never coming home

I’ve walked too long, now the dust is on the road

Now I’m never coming home

I’ve walked too long, now the dust is on the road

No I’m never coming home (uuh, yeah)

My friends won’t talk to me, cause I left my home

At the age of seventeen, always felt so alone (yeah)

I moved from sea to sea, like a skipping stone

It’s a destined life for me, as a vaga- a vaga- yeaah

My friends won’t talk to me, cause I left my home

At the age of seventeen, always felt so alone (yeah)

I moved from sea to sea, like a skipping stone

It’s a destined life for me, as a vagabond

Мої друзі не розмовляють зі мною, бо я покинув дім

У сімнадцять років я завжди відчував себе таким самотнім

Я переходив із моря в море, як перескакуючи камінь

Для мене, як для бродяги, це призначене життя

Мої друзі не розмовляють зі мною, бо я покинув дім

У сімнадцять років я завжди відчував себе таким самотнім

Я переходив із моря в море, як перескакуючи камінь

Для мене, як для бродяги, це призначене життя

Минуло довго, відколи я поклав світанок

Я відчуваю себе чоловіком, який тікає, намагаючись позбутися своїх слідів

І це триває так довго, що я здаюся

Але, дізнавшись, куди, я навіть не знав би, з чого почати

Я приймав як належне все, що вам дається безкоштовно

Місце, щоб спати, місце, щоб поїсти, місце, щоб зустрітися та привітатись

Тепер мені доведеться звикнути до життя, яке я веду

Бродяга, що бігає, — це для мене життя

Мої друзі не розмовляють зі мною, бо я покинув дім

У сімнадцять років, і завжди відчував себе таким самотнім

Я переходив із моря в море, як перескакуючи камінь

Для мене, як для бродяги, це призначене життя

Я не знаю, коли й чому, я розділив свої шляхи

Все, що я знаю, — це вибори, які я робив, тепер у минулому

І це востаннє, дитинко, я виливаю душу

Мені потрібно змиритися з тим фактом, що я ніколи не повернуся додому

(ах, дааа)

(ааа, так)

(ммм)

(ууу так)

Я йшов занадто довго, тепер пил на дорозі

Тепер я ніколи не повернуся додому

Я йшов занадто довго, тепер пил на дорозі

Тепер я ніколи не повернуся додому

Я йшов занадто довго, тепер пил на дорозі

Тепер я ніколи не повернуся додому

Я йшов занадто довго, тепер пил на дорозі

Ні, я ніколи не повернуся додому (уу, так)

Мої друзі не розмовляють зі мною, бо я покинув дім

У сімнадцять років я завжди відчував себе таким самотнім (так)

Я переходив із моря в море, як перескакуючи камінь

Для мене це призначене життя, як вага-вага-так

Мої друзі не розмовляють зі мною, бо я покинув дім

У сімнадцять років я завжди відчував себе таким самотнім (так)

Я переходив із моря в море, як перескакуючи камінь

Для мене, як для бродяги, це призначене життя