Take Me Back -

Yesterday still brings me down these summer streets so old

Where our voices are but echoes and our stories go untold

I was there when it all came together

I was there when it all fell apart

We had all ages at the Joyo

The hardcore in the garage

When the Westside came to Pawnee

They took us in as one of their own

We had 5 guys inside an old Ford van

No clubs here to call our own

As the years drift by many dreams did die

At the hands of responsible fools

Left behind what they love, this old town

Wont give up, these old bricks, wont fall down

Not til this life finally drags ‘em to the ground

Take me back to the days when our fathers sung

Worked their backs til the days last bell had rung

Take me back to the days, down these summer streets so old

Where our voices are but echoes and our stories go untold

Just a short drive down through the bottoms

From those Belmont streets we ran when we were young

That familiar buzz from the trees now gone

on a porch so many friends called home

Though the years they never come between us

They move on just like we knew that they would

A generation now lost to progress

Hold tight to the lives they once knew

Вчорашній день все ще веде мене на ці старі літні вулиці

Де наші голоси лише відлуння, а наші історії залишаються нерозказаними

Я був там, коли все зійшлося

Я був там, коли все розвалилося

Ми були в Joyo різного віку

Хардкор у гаражі

Коли Вестсайд прийшов до Пауні

Вони прийняли нас як своїх

У старому фургоні Ford було 5 хлопців

Тут немає клубів, щоб закликати наших власних

У міру того, як роки пливли за багато мрій померли

Руками відповідальних дурнів

Залишили те, що вони люблять, це старе місто

Не здамся, ці старі цеглини не впадуть

Поки це життя нарешті не затягне їх на землю

Поверни мене в ті часи, коли наші батьки співали

Працювали спинами до останнього дзвоника

Поверни мене до днів, цих старих літніх вулиць

Де наші голоси лише відлуння, а наші історії залишаються нерозказаними

Лише коротка їзда вниз через дно

З тих вулиць Бельмонта, ми втекли, коли були молодими

Це знайоме гудіння з дерев тепер зникло

на ґанку так багато друзів дзвонили додому

Хоча роки вони ніколи не стоять між нами

Вони рухаються далі так само, як ми знали, що вони будуть

Тепер покоління втрачено для прогресу

Міцно тримайтеся за життя, яке вони колись знали