At the Artist's Leisure, Pt. 2 - The Jazz June

She has a way of sitting in cold puddles

A reach away from hanging on

A breeze between the cracks

And she takes a nice warm sip

The frosty drips of cold vanilla

Rolling softly down her lungs

The wind slips beneath the reaches of the bold and the blinding days

The wind that knocks you off your feet

You don’t go asleep at night

Yeah you lay there with your eyes peeled and wide at the ceiling

Opening her eyes to the old main in Florence

He walks between the scene and makes a path all his own

At a glance it might seem ordinary without the colors

But the man holds a moment filled and floating in her eyes

It’s enough to see the canvas between the border

To ease the embers in the eyes

You don’t go to sleep at night

Yeah you lay there with your eyes peeled and wide at the ceiling

Вона вміє сидіти в холодних калюжах

Віддаленість від зависання

Вітер між тріщинами

І вона робить гарний теплий ковток

Морозні краплі холодної ванілі

М’яко котиться по її легенях

Вітер ковзає під межами сміливих і сліпучих днів

Вітер, що збиває з ніг

Ви не спите вночі

Так, ти лежиш із вилупленими очима й широко розплющеними в стелю

Відкриваючи очі на старий центр у Флоренції

Він проходить між сценами й прокладає доріжку по-своєму

На перший погляд це може здатися звичайним без кольорів

Але чоловік тримає момент, наповнений і плаває в її очах

Досить побачити полотно між межами

Щоб послабити вугілля в очах

Ви не лягаєте спати вночі

Так, ти лежиш із вилупленими очима й широко розплющеними в стелю