No Tomorrow, No Regrets - The Green River Burial

like an anchor lies in ruins

deep in the ocean’s depths

unless we’re built from decay

and the whole world is caving in around you

what a luck that we let this happen

the aftermath won’t build our existence

you can look up the streets when this

has become our existence

through these firestorms and miseries

it leaves you empty from the inside out

and it’s up to us asking for our salvation

but we won’t be victorious

you’re asking yourself

you compromise your fucking misery

is this what you’re calling united

we will never change to remain

as i’m sitting and facing myself

the feeling of ignorance as my wishing well

with everlasting loneliness

i made sacrifices that no one could lift

i gave up on the world

no tomorrow no regrets

not even god can compare your inner strength

and you will sit on the ocean’s floor until the end

time and time again rise again

stucked in a bottomless pit hoping to stop falling and rise again time and time

again

як якір лежить у руїнах

глибоко в океанських глибинах

якщо ми не побудовані з розпаду

і весь світ провалюється навколо вас

Яке щастя, що ми допустили це

наслідки не побудують наше існування

ви можете подивитися на вулиці, коли це

стало нашим існуванням

через ці вогняні бурі та нещастя

це залишає вас порожнім зсередини

і від нас — просити нашого порятунку

але ми не переможемо

ви питаєте себе

ти ставить під загрозу своє бісане нещастя

це те, що ви називаєте об’єднаними

ми ніколи не змінимося, щоб залишитися

як я сиджу й обличчям до себе

відчуття невідання як мого бажаного добре

з вічною самотністю

я приніс жертви, які ніхто не міг підняти

я відмовився від світу

ні, завтра, не шкодую

навіть бог не може зрівняти вашу внутрішню силу

і ти сидітимеш на дні океану до кінця

знову і знову підніматися знову

застряг у бездонній ямі, сподіваючись перестати падати й піднятися знову й знову

знову