Digital Age - The Early November

In the digital age, I’m feeling outdone

It’s my brain that can’t spell

And my heart that can’t hold down

The keys to type it out

So even if I can’t read, life’s a puzzle you see

I put together the things that come easy to me

I’ve played with shapes for thirty years

So can the crayons and the colorful paints

They’ll never set foot in the digital age

And play the songs streamed on video screens

We don’t need shows in a digital scene

So give up, so give up

In the last final days

I’m finding my way, hoping I’ll write a song

A computer can’t fake

But that’s the hypocrite in me

So can the crayons and the colorful paints

They’ll never step foot in the digital age

And play the songs streamed on video screens

We don’t need shows in a digital scene

So give up

Just give up

Just give up

Just give up

Just give up

У цифрову епоху я відчуваю себе перевершеним

Це мій мозок, який не вміє писати

І моє серце, яке не може стримати

Ключі для введення

Тож навіть якщо я не вмію читати, ви бачите, що життя — це головоломка

Я об’єдную речі, які легкі для мене

Я грав з фігурами тридцять років

Так само, як і кольорові олівці та різнокольорові фарби

Вони ніколи не ступлять у цифрову епоху

І відтворюйте пісні, які транслюються на екранах відео

Нам не потрібні шоу в цифровій сцені

Тож здавайся, так здавайся

В останні дні

Я знаходжу дорогу, сподіваюся, що напишу пісню

Комп’ютер не може підробити

Але це лицемір у мені

Так само, як і кольорові олівці та різнокольорові фарби

Вони ніколи не ступлять у цифрову епоху

І відтворюйте пісні, які транслюються на екранах відео

Нам не потрібні шоу в цифровій сцені

Тож здавайтеся

Просто здайся

Просто здайся

Просто здайся

Просто здайся