Miscommunication - The Dangerous Summer

«Are you serious?»

She said

«I never should have let you in my head

Who the hell do you think that you are?

I see you climbing over innocent hearts.

I’ll say exactly what I feel;»

«I'm not impressed at all.

You really want to know just what I think?

You’re lost.

I’m tired of always being second best.

Get out, and find that pseudo comfort

Somewhere else.»

We fall to miscommunication

And in that moment I might die

I’ll let you go;

if you really mean it

All this time, but you didn’t know

I felt misleaded in my mind

We’ll take it slow

Leave all the people to their

Lives and find our home

I was tearing at the threads

That you are

And it never seemed to get me

Too far until now

She said, «I'm tired of always

Being second best,

Since everything

This year has been a mess.

Half my family’s gone for good

So here I sit.

I need a comfort in a

Boy that takes my hits.

Do you remember when we met

We were alone?

In the middle of the night

Outside my home.

We stayed up late just for the

Start of something new.

I can’t believe your distance

Left us.»

"Ти серйозно?"

Вона сказала

«Я ніколи не повинен був впускати вас у свою голову

Як ти, в біса, вважаєш себе?

Я бачу, як ви перебираєтесь через невинні серця.

Я скажу саме те, що відчуваю;»

«Я зовсім не вражений.

Ви дійсно хочете знати, що я думаю?

ти загублений.

Я втомився завжди бути другим кращим.

Вийдіть і знайдіть цей псевдозатишок

Десь в іншому місці."

Ми впадаємо в непорозуміння

І в цей момент я можу померти

я відпущу тебе;

якщо ви дійсно це маєте на увазі

Весь цей час, але ти не знав

Я відчував себе введеним в оману

Ми будемо працювати повільно

Залиште всіх людей на власність

Живе і знаходить наш дім

Я рвав нитки

що ти є

І, здавалося, мене це ніколи не розуміло

Занадто далеко до цих пір

Вона сказала: «Я завжди втомилася

Будучи другим найкращим,

Так як усе

Цей рік був безладним.

Половина моєї сім’ї назавжди зникла

Тож ось я сиджу.

Мені потрібен комфорт у

Хлопчик, який приймає мої удари.

Ви пам’ятаєте, коли ми зустрілися?

Ми були одні?

Посеред ночі

Поза мого дому.

Ми засиділи допізна лише заради

Початок щось нового.

Я не можу повірити у вашу відстань

Залишив нас».