A Pink Dream - The Cure

Rio sunrise

Sucking on a straw

I rub my head

And stagger out the door

And head into the bright new

Beautiful day

And the way she pulls me in

Sucks my breath away

I asked her for some time

And she just made me it

I asked her maybe why?

And she just gave me it

Never smile never stare

She doesn’t seem to care at all

Never cry never scream

She doesn’t really seem

To need me at all…

Fourteen weeks I stay away from home

A hundred days a part of me unknown

A part in pink

And perfect moments play

And as a wonder of the world

She sucks my breath away

I asked her for some time

And she just made me it

I asked her maybe why?

And she just gave me it

So I asked her could be heaven?

And she just prayed me it…

She didn’t want to know my name

She didn’t want to know

How long we had together

Spending time as if

Tomorrow never comes

I didn’t want to know the end

I didn’t want to go but

Slowly found me home again

And slow again tomorrow comes…

But it was all so far away

And so long ago

I hardly ever think about her anymore

Except sometimes

When the summer twilight breeze

Carries me the scent of faraway rain

I remember…

And she still sucks my breath away

Схід сонця в Ріо

Ссмоктування соломинки

Я потираю голову

І похитуючись за двері

І вирушайте в яскраве нове

Чудовий день

І те, як вона мене втягує

Засмоктує мені подих

Я запитав її деякий час

І вона просто зробила це мені

Я запитав її, можливо, чому?

І вона просто дала мені це

Ніколи не посміхайтеся і не дивіться

Схоже, їй це взагалі байдуже

Ніколи не плач, ніколи не кричи

Вона насправді не здається

Щоб я взагалі потрібен…

Чотирнадцять тижнів я залишуся подалі від дому

Сто днів частина мене невідома

Частина рожевого кольору

І ідеальні моменти грають

І як чудо світу

Вона засмоктує мій подих

Я запитав її деякий час

І вона просто зробила це мені

Я запитав її, можливо, чому?

І вона просто дала мені це

Тож я запитав її, чи може бути рай?

І вона просто молилася мені про це…

Вона не хотіла знати моє ім’я

Вона не хотіла знати

Як довго ми були разом

Проводити час ніби

Завтра ніколи не настане

Я не хотів знати кінець

Я не хотів йти але

Повільно знову знайшов мене вдома

А завтра знову повільно...

Але все це було так далеко

І так давно

Я більше не думаю про неї

За винятком іноді

Коли літній сутінковий вітерець

Несе мені запах далекого дощу

Я пам'ятаю…

І вона все ще засмоктує мій подих