Monument - The Crüxshadows

I never wrote you a love song

Somehow words could not express what I needed to say

And so I never wrote you a love song

And now it’s much, much too late 'cause you’ve gone away

But I will build this monument

To remember all the love we once had

And I’ll close my eyes and make it how it used to be

I swear I never stopped loving you with everything I am

And it hurts so much to think you stopped loving me

You stopped loving me

So I wish that I’d had written you a love song

And somehow you understood what it feels to be me

Because the Angel loves the spirit forever

And does it unconditionally

But I will build this monument

To remember all the love we once had

And I’ll close my eyes and make it how it used to be

I swear I never stopped loving you with everything I am

And it hurts so much to think you stopped loving me

You stopped loving me

I met a lady in the meads

Full beautiful --- a faery’s child;

Her hair was long, her foot was light

And her eyes were wild

I made a garland for her head

And bracelets too, and fragrant zone;

She look’d at me as she did love

And made sweet moan

I set her on my pacing steed

And nothing else saw all day long;

For sideways would she lean, and sing

A faery’s song

She found me roots of relish sweet

And honey wild, and manna dew;

And sure in language strange she said

'I love thee true.'

She took me to her elfin grot

And there she wept and sighed full sore

And there I shut her wild wild eyes

With kisses four

And there she lulled me asleep

And there I dream’d --- ah!

woe betide!

---

The latest dream I ever dreamt

On the cold hill side

I saw pale kings, and princes too

Pale warriors, death-pale were they all;

They cried --- 'La Belle Dame sans Merci

Hath thee in thrall!'

I saw their starved lips in the gloam

With horrid warning gaped wide

And I awoke, and found me here

On the cold hill side

And this is why I sojourn here

Alone and palely loitering;

Though the sedge is wither’d from the lake

And no birds sing

Я ніколи не писав тобі пісні про кохання

Чомусь слова не могли передати те, що мені потрібно було сказати

Тому я ніколи не писав тобі пісню про кохання

А зараз вже дуже, занадто пізно, бо ти пішов

Але я побудую цей пам’ятник

Згадати всю любов, яку ми колись мали

І я закрию очі і зроблю так, як було раніше

Клянусь, я ніколи не переставав любити тебе всім, чим я є

І мені так боляче думати, що ти перестав мене любити

Ти перестав мене любити

Тож я бажав би, щоб я написав вам пісню про кохання

І якось ти зрозумів, що таке бути мною

Тому що Ангел любить дух назавжди

І робить це беззастережно

Але я побудую цей пам’ятник

Згадати всю любов, яку ми колись мали

І я закрию очі і зроблю так, як було раніше

Клянусь, я ніколи не переставав любити тебе всім, чим я є

І мені так боляче думати, що ти перестав мене любити

Ти перестав мене любити

Я зустрів жінку в меді

Повна красива --- дитина феї;

Її волосся було довге, нога світла

І очі її були дикі

Я зробила гірлянду для її голови

І браслети теж, і запашна зона;

Вона дивилася на мене, як любила

І зробила солодкий стогін

Я посадив її на свого прогулянкового коня

І нічого іншого цілий день не бачив;

Бо боком би вона нахилилася, та й співала

Пісня феї

Вона знайшла для мене коріння солодкого смаку

І мед дикий, і манна роса;

І, звичайно, дивною мовою вона сказала

«Я люблю тебе справді».

Вона відвела мене до свого ельфійського гроту

І там вона заплакала і зітхала повною хворобою

І там я заплющив її дикі дикі очі

З поцілунками чотири

І там вона заколисала мене

І тут я намріяв --- ах!

горе!

---

Останній сон, який мені снився

На холодному схилі пагорба

Я бачив блідих королів і принців теж

Бліді воїни, бліді до смерті були всі вони;

Вони кричали --- «Ла Прекрасна Дама без Мерсі».

Ти в плену!'

Я бачив їхні голодні губи у мороці

З жахливим попередженням широко роззяв

І я прокинувся, і знайшов мене тут

На холодному схилі пагорба

Ось чому я тут перебуваю

Самотній і блідо байдужий;

Хоча осока висохла з озера

І не співають птахи