Howl - The Crookes

Each and every conversation flickers like old film

and you know each assignation lives on

only in my imagination… or maybe in the mirror.

There’s an echo through these streets that half the world’s forgot:

«Don't know who I am, but who I’m not»

Please just leave me with my imagination.

I’m talking to the mirror.

Staring at my own reflection — it breaks just like a fever.

And there’s no time, only light,

no clocks, but shadows that hide the point when day becomes night.

It’s hard to tell with these skies…

I heard the howl, I love you but you keep me down.

Your love’ll keep me down.

Your love’ll keep me down.

Twenty thousand faceless people rushing to their homes.

Somehow I’m surrounded and still alone.

All I wanna do is sit and watch the world go by,

count the minds destroyed by wasted time.

Please just leave me with my imagination.

I’m talking to the mirror.

Staring at my own reflection — it breaks just like a fever.

And there’s no time, only light,

no clocks, just shadows that hide the point when day becomes night.

It’s hard to tell with these skies…

I heard the howl, I love you but you keep me down.

Your love’ll keep me down.

Your love’ll keep me down.

Your love’ll keep me down.

Your love’ll keep me down.

Кожна розмова мерехтить, як старий фільм

і ви знаєте, що кожне призначення живе

тільки в моїй уяві... або може в дзеркалі.

На цих вулицях чується відлуння, про яке половина світу забула:

«Не знаю, хто я, але ким я не є»

Будь ласка, залиште мені мою уяву.

Я розмовляю з дзеркалом.

Дивлячись на своє власне відображення — воно розривається, як гарячка.

І немає часу, лише світло,

немає годинників, а тіні, які приховують момент, коли день переходить у ніч.

Важко з цим небом сказати…

Я чув виття, я люблю тебе, але ти тримаєш мене.

Твоя любов не дасть мені сил.

Твоя любов не дасть мені сил.

Двадцять тисяч безликих людей поспішають до своїх домівок.

Якимось чином я оточений і все ще один.

Все, що я хочу робити — це сидіти і дивитися, як світ проходить,

порахуйте уми, знищені втраченим часом.

Будь ласка, залиште мені мою уяву.

Я розмовляю з дзеркалом.

Дивлячись на своє власне відображення — воно розривається, як гарячка.

І немає часу, лише світло,

немає годинників, лише тіні, які приховують момент, коли день переходить у ніч.

Важко з цим небом сказати…

Я чув виття, я люблю тебе, але ти тримаєш мене.

Твоя любов не дасть мені сил.

Твоя любов не дасть мені сил.

Твоя любов не дасть мені сил.

Твоя любов не дасть мені сил.