Surrender - The Collective

She reads a book from across the street,

Waiting for someone that she'll never meet.

Talk over coffee for an hour or two,

She wonders why I'm always in a good mood.

Killin' time before she struts her stuff,

She needs support and I've become the crutch.

She'll never know how much she means to me.

I'd play the game but I'm the referee.

Surrender every word, every thought every sound.

Surrender every touch, every smile, every frown.

Surrender all the pain we've endured until now.

Surrender all the hope that I lost you have found.

Surrender yourself to me.

Even though I know what I'm lookin' for,

She's got a brick wall behind her door.

I'd travel time and confess to her,

But I'm afraid she'd shoot the messenger.

Surrender every word, every thought every sound.

Surrender every touch, every smile, every frown.

Surrender all the pain we've endured until now.

Surrender all the hope that I lost you have found.

Surrender yourself to me.

I think I found a flower in a field of weeds,

I think I found a flower in a field of weeds.

Searching until my hands bleed,

This flower don't belong to me.

I think I found a flower in a field of weeds,

I think I found a flower in a field of weeds.

Searching until my hands bleed,

This flower don't belong to me.

This flower don't belong to me.

Why could she belong to me?

Every word, every thought every sound.

Every touch, every smile, every frown.

All the pain we've endured until now.

All the hope that I lost you have found.

Surrender every word, every thought every sound.

Surrender every touch, every smile, every frown.

Surrender all the pain we've endured until now.

Surrender all the hope that I lost you have found.

(Surrender) I never had the nerve to ask,

(Surrender) Has my moment come and passed?

(Surrender) I never had the nerve to ask,

(Surrender) Has my moment come and passed?

(Surrender) I never had the nerve to ask,

(Surrender) Has my moment come and passed?

(Surrender) I never had the nerve to ask.

Вона читає книгу з іншого боку вулиці,

Чекає на когось, кого ніколи не зустріне.

Поговорити за кавою годину-дві,

Вона дивується, чому я завжди в гарному настрої.

Вбивати час до того, як вона нагуляє свої речі,

Їй потрібна підтримка, а я став милицею.

Вона ніколи не дізнається, як багато вона для мене значить.

Я б грав у гру, але я суддя.

Віддай кожне слово, кожну думку, кожен звук.

Відмовтеся від кожного дотику, кожної посмішки, кожного нахмуреного погляду.

Віддай весь біль, який ми терпіли досі.

Віддай всю надію, яку я втратив, ти знайшов.

Віддайся мені.

Навіть якщо я знаю, що я шукаю,

За її дверима цегляна стіна.

Я б подорожував часом і зізнався їй,

Але я боюся, що вона застрелила б гінця.

Віддай кожне слово, кожну думку, кожен звук.

Відмовтеся від кожного дотику, кожної посмішки, кожного нахмуреного погляду.

Віддай весь біль, який ми терпіли досі.

Віддай всю надію, яку я втратив, ти знайшов.

Віддайся мені.

Мені здається, я знайшов квітку в бур'янистому полі,

Здається, я знайшов квітку в бур’янистому полі.

Шукаю, поки руки не спливуть кров'ю,

Ця квітка не належить мені.

Мені здається, я знайшов квітку в бур'янистому полі,

Здається, я знайшов квітку в бур’янистому полі.

Шукаю, поки руки не спливуть кров'ю,

Ця квітка не належить мені.

Ця квітка не належить мені.

Чому вона могла належати мені?

Кожне слово, кожна думка, кожен звук.

Кожен дотик, кожна усмішка, кожен насуплений погляд.

Весь біль, який ми пережили досі.

Всю надію, яку я втратив, ти знайшов.

Віддай кожне слово, кожну думку, кожен звук.

Відмовтеся від кожного дотику, кожної посмішки, кожного нахмуреного погляду.

Віддай весь біль, який ми терпіли досі.

Віддай всю надію, яку я втратив, ти знайшов.

(Капітуляція) Я ніколи не мав сміливості запитати,

(Здатися) Моя мить настала і минула?

(Капітуляція) Я ніколи не мав сміливості запитати,

(Здатися) Моя мить настала і минула?

(Капітуляція) Я ніколи не мав сміливості запитати,

(Здатися) Моя мить настала і минула?

(Капітуляція) Я ніколи не мав нахабності запитувати.