5805 - The Classic Crime

Friends,

I will keep you like trophies in my heart,

To remember how loneliness

Was a faded dream, on 219th street.

We were more than just young, we were full of it.

And no one could touch us, or take us in.

Watching the sunset from the roof,

We’d plan our next adventure.

I was nineteen and young,

Thought I had it all figured out.

The world was our oyster,

And we dove in to get the pearl out.

Now we are swimming in memories

How we wish we could go back

I’ve got a sneaking suspicion,

That hindsight only favors good vision,

But I’m not one to complain,

When it’s all I dream of.

We were more than just useless and stupid kids,

The music it moved us, we shook our fists

As we sang along, at the top of our lungs.

Now we are swimming in memories,

How we wish we could go back

We hold the hopes that someday we’ll see the world again.

Like that, like that

Like that, like that

Now we are swimming in memories,

How we wish we could go back

We hold the hopes that someday we’ll see the world again.

Like that, like that,

Oh, like that, like that.

Yeah!

друзі,

Я збережу вас, як трофеї, у своєму серці,

Щоб згадати, як самотність

Був вицвіл сон на 219-й вулиці.

Ми були більше, ніж просто молодими, ми були сповнені цього.

І ніхто не міг доторкнутися до нас чи прийняти.

Спостерігаючи захід сонця з даху,

Ми плануємо нашу наступну пригоду.

Мені було дев’ятнадцять і я молодий,

Думав, що все зрозумів.

Світ був нашою устричкою,

І ми занурювалися , щоб витягнути перлину.

Тепер ми плаваємо у спогадах

Як би ми бажали повернутись назад

У мене є прихована підозра,

Така ретроспектива лише сприяє хорошому зору,

Але я не з тих, хто скаржиться,

Коли це все, про що я мрію.

Ми були більше, ніж просто марними й дурними дітьми,

Музика, яку вона зворушила, ми потрясли кулаками

Коли ми співували, на горі наших легенів.

Зараз ми купаємося у спогадах,

Як би ми бажали повернутись назад

Ми маємо надію, що колись ми знову побачимо світ.

Так, отак

Так, отак

Зараз ми купаємося у спогадах,

Як би ми бажали повернутись назад

Ми маємо надію, що колись ми знову побачимо світ.

Так, отак,

Ой так, отак.

Так!