The Graveyard of the Atlantic - The Ataris

The Chesapeake below

These fumbled hands and nervous smiles

We medicate and stumble

To find the courage to talk aloud

In the streetlight silhouette

The neon halos shines so bright

While the radio cried young hearts be free tonight

So tell me how’d we end up here

We all want to feel something

Even if it’s only for a moment

Tell me what happened to our dreams

We had when we were young

We’re never looking back now

Tonight, these echoes of our lives

Are calling out don’t surrender, don’t surrender

Tonight, these jukebox45s

Are calling out don’t surrender, don’t surrender

Well I am just a big part in this movie of your life

While the night brigade rolled on

Out on highway 95

We’re carving out our lives

On these counterfeit guitars

While the ghost of our past ring down the boulevard

So tell me how’d we end up here

We all want to feel something

Even if it’s only for a moment

Tell me what happened to our dreams

We had when we were young

We’re never looking back

Tonight, these echoes of our lives

Are calling out don’t surrender, don’t surrender

Tonight, from the basements and the dives

We’re calling out don’t surrender, don’t surrender

We grew up chasing sunsets

Now we both should shut our eyes

We’re never looking back now

We were young and oh so old

And torn apart by county lines

We’re never looking back

Tonight, these echoes of our lives

Are calling out don’t surrender, don’t surrender

Tonight, from the basements and the dives

We’re calling out don’t surrender, don’t surrender

Чесапік нижче

Ці помацані руки і нервові посмішки

Ми лікуємо і спотикаємося

Щоб знайти сміливість говорити вголос

У силуеті вуличного ліхтаря

Неонові ореоли сяють так яскраво

Поки радіо плакало, щоб молоді серця були вільними сьогодні ввечері

Тож скажіть мені як ми опинилися тут

Ми всі хочемо щось відчути

Навіть якщо це лише на мить

Розкажи мені, що сталося з нашими снами

Ми були, коли були молодими

Зараз ми ніколи не озираємося назад

Сьогодні ввечері ці відлуння нашого життя

Закликають не здавайся, не здавайся

Сьогодні ввечері ці музичні автомати

Закликають не здавайся, не здавайся

Що ж, я                                                                                                                                             ​

Поки нічна бригада котилася далі

На шосе 95

Ми вирізаємо своє життя

На цих підроблених гітарах

Поки привид нашого минулого дзвонить по бульвару

Тож скажіть мені як ми опинилися тут

Ми всі хочемо щось відчути

Навіть якщо це лише на мить

Розкажи мені, що сталося з нашими снами

Ми були, коли були молодими

Ми ніколи не озираємося назад

Сьогодні ввечері ці відлуння нашого життя

Закликають не здавайся, не здавайся

Сьогодні ввечері з підвалів і занурень

Ми закликаємо не здавайся, не здавайся

Ми виросли в гонитві за заходами сонця

Тепер нам обом слід заплющити очі

Зараз ми ніколи не озираємося назад

Ми були молоді й такі старі

І розірваний округами

Ми ніколи не озираємося назад

Сьогодні ввечері ці відлуння нашого життя

Закликають не здавайся, не здавайся

Сьогодні ввечері з підвалів і занурень

Ми закликаємо не здавайся, не здавайся