Doubt. Fear. Desolation. - The Advent

Go away.

Get away.

Get away from me.

These demons that I fight keep screaming back at me.

These skeletons in my

closet keep screaming back at me, they keep torturing.

And these voices in my head will not leave me alone, Leave me alone.

I will not die alone in this room,

'Cause the hole in the middle keeps growing bigger and bigger.

And I see the faces staring back at me.

I see them contorting.

So I fight with my eyes closed, afraid to see

What awaits me at the bottom of this deep, black hole.

Where are you?

When the knife is at my throat.

Where are you?

When the knife is at my throat?

Where are you?

God, where are you?

What will become of me?

What will become of me?

I guess I’ll never know.

What will become of me?

Doubt.

Fear.

Desolation.

Йди геть.

Геть геть.

Піти від мене.

Ці демони, з якими я борюся, продовжують кричати на мене.

Ці скелети в мому

шафа продовжує кричати на мене, вони продовжують катувати.

І ці голоси в моїй голові не залишать мене в спокої, Залиште мене в спокої.

Я не помру один у цій кімнаті,

Тому що отвір посередині стає все більше й більше.

І я бачу обличчя, які дивляться на мене.

Я бачу, як вони викривляються.

Тому я бьюсь із закритими очами, боюся побачити

Що мене чекає на дні цієї глибокої чорної діри.

Ти де?

Коли ніж у моєму горлі.

Ти де?

Коли ніж у моєму горлі?

Ти де?

Боже, де ти?

Що станеться зі мною?

Що станеться зі мною?

Мені здається, я ніколи не дізнаюся.

Що станеться зі мною?

Сумнів.

Страх.

Запустіння.