Веретено - Тесно

У меня веретено-веретенце,

Но работает оно только в солнце.

Если ж пасмурный денек или вечер,

Веретенце скок-поскок, да за печку.

Я спросила кузнеца молодого:

Кто из вас кует сердца как подковы?

Ты с ума сошла здесь с сердцами —

Мы имеем здесь дела с жеребцами.

А над лесом пролетел белый ворон.

От чего ж ты ворон бел, а не черён?

От того что за горой под сосною

Время красит в белый цвет сединою.

Я на озеро ходила, посмотрела я на дно,

И под вечер утопила в нем свое веретено.

От того что непогода мне работать не дает,

От того что белый ворон ночью cердце мне клюет.

От того что счет не знаю, нет начала, нет конца,

От того, что не нужна я, не нужна я кузнецам

У мене веретено-веретенце,

Але працює воно тільки в сонце.

Якщо ж похмурий день або вечір,

Веретенце скок-поскок, так за печку.

Я спитала коваля молодого:

Хто з вас кує серця як підкови?

Ти розуму зійшла тут із серцями

Ми маємо тут справи з жеребцями.

А над лісом пролетів білий ворон.

Від чого ж ти ворон білий, а не черен?

Від того що за горою під сосною

Час фарбує в білий колір сивиною.

Я на озеро ходила, подивилася я на дно,

І надвечір утопила в ньому своє веретено.

Від того що негода мені працювати не дає,

Тому що білий ворон уночі серце мені клює.

Від того що рахунок не знаю, немає початку, немає кінця,

Від того, що не потрібна я, не потрібна ковалям