Долбит! долбит! долбит! - TERROR LETOV

Я помню время детство, бремя бегства, было тесно

Что такое генста было дико всем так интересно

Не находил места глядя на дядю на мерседесах

Будто бы в знаки протеста ожидал в жизни замесов

Ган драгс это страсть, только деньги, только власть

Нахуй твой талант еблан, ведь ты его не смог продать

И год за годом мутим воду, Сброду меня не понять

Быть надо сильным, инфантильность на душе будто печать

Воу, для тебя культара словно тадж махалу вымя,

Но купюры даже дуре или хмурым дали имя

В дали видел свет, но тьма надежду заменила гневом

И сомненья лезут под кожу как иглы в ногти пленным

Детство бедно на пиздец, там нету зла и забияк,

Но глубоко раны и трамвы, видимо кладмэн мудак

Я вглубь себя по новой рою, видишь шрамы на руках

Любовь пропала, не сказала что же именно не так

И хуй забить на путь табу, ушла ведь из-под ног земля

Рефлексии за место флекса, кросс от самого себя

Не убегаю от проблем, как крысы с корабля

Не важно высоко подняться, важно сука что с нуля

Оу черт, канитель, убирает меня в хлам

Доводит до ручки, долбит, долбит, долбит по мозгам

Не пиздите про мораль, базар о трипе, о деньгах

Доводит до ручки, долбит, долбит, долбит по мозгам

Нахуй ваши царства, на костях себе построю храм

Доводит до ручки, долбит, долбит, долбит по мозгам

И посрать, что скажут, ведь мой, что я построил сам

Доводит до ручки, долбит, долбит, долбит по мозгам

Куплет 2

НАверно легче найти тайный смысл в Еве, честно

И Дёрдену в клубе бойцовском сломать с вертухи челюсть

И, возможно, королеве снежной достучаться в сердце

Будет проще, чем вкурить, что на уме запрятал Terra

Кара моя — паранойя, водопадом с моих скважин

Хватит глупых игр, Терра, меры нет — сыграешь в ящик

Devil Shit как Devil Jin, нашел себя внутри бошки,

Но Где мой сквад?

где мой блант?

Где мой глак?

где мой стиль?

Как сквозь пальцы порох — время, на развалинах империй

Что в душе пылают от огня надежды, как Помпея

Аналогично горит мост, походу нет пути назад

В святыню своих страх пошел с ником Герострат

А реперы мутят вещи хлеще секты, ловят бабос,

А я ловлю лишь ярость, ярость, ярость, блять, и передоз

И надо всё как у людей, борзей, но эти фразы до рвоты

Поменял за год 3 квартиры, 4 работы

Я на нытьё не падкий, но так гадко, что в душе осталось

Алко, драги не забрали — не убьёт и старость

Чувство превосходства убивает слабость, что закралась

Это я — всё тот же демон, и это всё та же ярость

Я пам'ятаю час дитинство, тягар втечі, був тісний

Що таке генста було дико всім так цікаво

Не знаходив місця дивлячись на дядька на мерседесах

Начебто в знаки протесту чекав у життя замісів

Ган драгс це пристрасть, тільки гроші, лише влада

Нахуй твій талант еблан, адже ти його не зміг продати

І рік за роком каламутимо воду, Зброду мене не зрозуміти

Бути треба сильним, інфантильність на душі ніби друк

Воу, тобі культара немов тадж махалу вим'я,

Але купюри навіть дурі або похмурим дали ім'я

Далі бачив світло, але темрява надію замінила гнівом

І сумніви лізуть під шкіру як голки в нігті полоненим

Дитинство бідне на пиздец, там немає зла і забіяк,

Але глибоко рани та трамви, мабуть кладмен мудак

Я вглиб себе по новому рою, бачиш шрами на руках

Любов зникла, не сказала що саме не так

І хуй забити на шлях табу, адже пішла з-під ніг земля

Рефлексії за місце флексу, крос від самого себе

Не втікаю від проблем, як щури з корабля

Не важливо високо піднятися, важливо сука що з нуля

Оу чорт, канітель, прибирає мене в хлам

Доводить до ручки, довбає, довбає, довбає по|мозках

Не пиздіть про мораль, базар про трип, про гроші

Доводить до ручки, довбає, довбає, довбає по|мозках

Нахуй ваші царства, на кістках собі побудую храм

Доводить до ручки, довбає, довбає, довбає по|мозках

І посрати, що скажуть, адже мій, що я збудував сам

Доводить до ручки, довбає, довбає, довбає по|мозках

Куплет 2

Напевно легше знайти таємний сенс у Єві, чесно

І Дердену в клубі бійцівському зламати з вертухи щелепу

І, можливо, королеві снігової достукатися в серце

Буде простіше, ніж курити, що на розумі заховав Terra

Кара моя - параноя, водоспадом з моїх свердловин

Досить дурних ігор, Терро, міри немає — зіграєш у скриньку

Devil Shit як Devil Jin, знайшов себе всередині бошки,

Але Де мій сквад?

де мій блант?

Де мій глак?

де мій стиль?

Як крізь пальці порох - час, на руїнах імперій

Що в душі палають від вогню надії, як Помпея

Аналогічно горить міст, походу немає шляху назад

У святиню своїх страх пішов із ніком Герострат

А репери каламутять речі хліщі секти, ловлять бабос,

А я ловлю лише лють, лють, лють, блять,і передоз

І треба все як у людей, хортів, але ці фрази до блювоти

Поміняв за рік 3 квартири, 4 роботи

Я на ниття не падкий, але так гидко, що в душі залишилося

Алко, драги не забрали — не уб'є і старість

Почуття переваги вбиває слабкість, що закралася

Це я — все той же демон, і це все та ж лють