Yağmurlar - Tepki

Bile bile yanıyo’du canın ama ona diyemiyo’dun ki hiçbirini

Daha dibe batıyo’du, daha kötü olabiliyo' mu ki dediklerimiz?

Yarınına kalıyo’du her şey, ölüyo'du çoktan bu günlerimiz

Islak sokağında anahtarı çevirip tabuta girmeyi düşünmedin hiç

Yağıyo'du bile bile bu sokağın cehennemin silüeti olduğunu yağmur

Dibi çıksa en dibindeyiz şehrin, nefes almalıyız ama kaderimiz oluyoruz mağdur

Küçük bi' umudun peşindeyiz değil birimiz hepimiz

Yalnız öleceğiz çünkü doğamız bu

Yine de varoşun hayalperest çocuklarıyız

Bulutlar kapatıyo’sa bu yıldıza selam dur

Olmadı başka bi' derdimiz hiç

Daha dibe çekiyoruz kendimizi

Yağmurla akıyo' umutlarımız

Bırakırım bu sulara benliğimi

Yağmurlar, yağmurlar

Bu bi' fırtına bense bi' yaprağım

Haliyle gayet doğal savrulmam

Asla yere düşmem dedim, her adım atmamla bi' kez daha yine yerdeyim

Yağmurla boğuşmam gerek, ıslanıyorken bu kanatlarla

Dener miyim uçmayı gökyüzüne

Damlalar mahallenin öksüzüne damlıyo' «şıp şıp şıp»

Hayallerim kurban, bu bi' hırsızlık

Ben ölüyüm gördüğün benim hırsımdır

Kabul ediyorum bayağı bi' kızgındık

Hesap ödedik, para üstü kırgınlık

Yağmurlar, yağmurlar

Bu şehir ağlıyo' üstüme üstüme bak, belki bu sonum olu’cak

Yağmurlar, yağmurlar, yağmurlar, yağmurlar

Bu bi' fırtına belki de arkası var, lekelenir beyaz ayakkabılar

Yağmurlar, yağmurlar

Bu şehir ağlıyo' üstüme üstüme bak, belki bu sonum olu’cak

Yağmurlar, yağmurlar, yağmurlar, yağmurlar

Bu bi' fırtına belki de arkası var, lekelenir beyaz ayakkabılar

Say, yok olur taneleri tıpkı saniyeleri temsil ediyo' gibi bak

Yağ üstüme günahlarım için, damlaları bedenime çivi gibi çak

Yağ çünkü bulutlara ulaşamam ama onların bana dokunmasının yolu var

Cevaplanmayınca daha da birikiyo' sorular

Ellerim şükür etmek için fazlasıyla yorgun artık!

Tüm yaşamım değişse bile hala aynı labirentin içindeyim

Sonunu bulur her şey, binalar anlatır zamanın geçtiğini

Hayallerim lanet denen şey uğrunda esir alıyo' gençliğimi

Bunla yakınmadım asla, çünkü hatırlatır her seferinde bu yolu benim seçtiğimi

Geç değil, mahalle çocukları kanatları olmadan öğrenir uçmayı bro!

Penceremdeki şehir yansıyo' kaputuma bro!

Kız arkadaşım değil ayakkabılarımdı problemim

İçinde bulunmadık hiç aynı atmosferin

Çünkü yaşıyo'sun nefes alarak

Arkadaşların bile güvenini yitiriyo’sa tek seçenek seçimlerini şeytana bırakmak

Doğru ya da yanlış, nefes alamıyo’san risk al!

«Önünü göremiyo'san arkana bakmayı dene» dedi 90'larda Big Pun

Yeryüzünde herhangi bir yerde doğmuş bi' çocuk, gözü fazla yüksekte

Düşleriyle tutuşup kül olmadan gereken bi’kaç damla lütfetmek

Yağmurlar, yağmurlar

Bu şehir ağlıyo' üstüme üstüme bak, belki bu sonum olu’cak

Yağmurlar, yağmurlar, yağmurlar, yağmurlar

Bu bi' fırtına belki de arkası var, lekelenir beyaz ayakkabılar

Yağmurlar!

Yağmurlar!

Bu şehir ağlıyo' üstüme üstüme bak, belki bu sonum olu’cak

Yağmurlar!

Yağmurlar!

Yağmurlar!

Bu bi' fırtına belki de arkası var, lekelenir beyaz ayakkabılar

Ти навмисно робив боляче, але ти не міг йому цього сказати

Він опускався на дно, чи може бути гірше?

Усе мало вмерти, це було вже мертве в ці наші дні

На вашій мокрій вулиці ви й не думали повернути ключ і зайти в труну

Усвідомлено йшов дощ, що ця вулиця — силует пекла

Якщо виходить дно, ми на дні міста, треба дихати, але ми стаємо нашою долею.

Ми переслідуємо маленьку надію, не один із нас, усі ми

Ми помремо самі, бо така наша природа

Але все ж ми мрійливі діти передмістя

Якщо хмари закриваються, привітайся з цією зіркою

Цього не сталося, у нас ніколи не було іншої проблеми

Тягнемо себе на дно

Наші надії зливаються з дощем

Я залишаю себе в цих водах

дощі, дощі

Це "буря", я "лист"

Хоча я не хитаюсь цілком природно.

Я сказав, що ніколи не впаду, щоразу, коли роблю крок, я знову лягаю на землю

Я мушу боротися з дощем, з цими крилами, поки промокну

Спробував би я злетіти в небо

Краплі капають на сироту околиці «раптом»

Мої мрії – це жертви, це крадіжка

Я мертвий, що ви бачите, це моя жадібність

Я визнаю, що ми були дуже злі

Ми заплатили рахунок, образа на гроші

дощі, дощі

Це місто плаче «Подивись на мене, можливо, це буде мій кінець»

Дощі, дощі, дощі, дощі

Це шторм, можливо, у нього спина, забарвлені білі черевики

дощі, дощі

Це місто плаче «Подивись на мене, можливо, це буде мій кінець»

Дощі, дощі, дощі, дощі

Це шторм, можливо, у нього спина, забарвлені білі черевики

Порахуйте зерна, які зникають, виглядайте так, ніби вони представляють секунди

Олія на мене за мої гріхи, забивай краплі, як цвяхи по моєму тілу

Нафта, тому що я не можу дотягнутися до хмар, але є спосіб, щоб вони торкнулися мене

Більше запитань накопичується, якщо на них немає відповіді

Мої руки занадто втомлені, щоб бути вдячними!

Навіть якщо все моє життя змінилося, я все ще в тому ж лабіринті

Все знаходить свій кінець, будівлі розповідають, що час минув

Мої мрії захоплюють мою молодість заради проклятої речі

Я ніколи на це не скаржився, бо це нагадує мені щоразу, що я обрав цей шлях

Ще не пізно, сусідські діти вчаться літати без крил, брате!

Місто у моєму вікні відбивається на моєму капюшоні, брате!

Моєю проблемою було моє взуття, а не моя дівчина

Ми ніколи не були в такій атмосфері

Бо ти живий диханням

Якщо навіть ваші друзі втрачають довіру, єдиний вихід — залишити їхній вибір на розсуд диявола.

Правильно це чи неправильно, якщо ви не можете дихати, ризикуйте!

«Якщо ви не можете бачити вперед, спробуйте озирнутися назад», — сказав Big Pun у 90-х

Дитина, яка народилася де завгодно на землі, її око надто високо

Дати кілька крапель, які потрібні, перш ніж вони загоряться своїми мріями

дощі, дощі

Це місто плаче «Подивись на мене, можливо, це буде мій кінець»

Дощі, дощі, дощі, дощі

Це шторм, можливо, у нього спина, забарвлені білі черевики

Дощі!

Дощі!

Це місто плаче «Подивись на мене, можливо, це буде мій кінець»

Дощі!

Дощі!

Дощі!

Це шторм, можливо, у нього спина, забарвлені білі черевики