Faire is the Heaven - Tenebrae

Faire is the heaven where happy soules have place

In full enjoyment of felicitie;

Whence they do still behold the glorious face

Of the Divine, Eternall Majestie;

Yet farre more faire be those bright Cherubins

Which all with golden wings are overdight

And those eternall burning Seraphins

Which from their faces dart out fiery light;

Yet fairer than they both and much more bright

Be the Angels and Archangels

Which attend on God’s owne person without rest or end

These then in faire each other farre excelling

As to the Highest they approach more neare

Yet is that Highest farre beyond all telling

Fairer than all the rest which there appeare

Though all their beauties joynd together were;

How then can mortal tongue hope to expresse

The image of such endlesse perfectnesse?

Faire — це рай, де живуть щасливі душі

У повній насолоді від щастя;

Звідки вони досі бачать славне обличчя

Божественної, Вічної Величності;

Але куди чесніше бути ті яскраві херубини

Який усі з золотими крильцями перейде

І ті вічно палаючі Серафіни

Що з їхніх облич виливає вогняне світло;

Але справедливіше за них обох і набагато яскравіше

Будьте ангелами та архангелами

Які відвідують власну Божу безперервно й без кінця

Тоді вони взаємно перевершують один одного

Що ж до Найвищого, то вони наближаються ближче

Але це найвище, що не можна сказати

Справедливіший за всіх інших, які там з'являються

Хоч усі їхні краси були разом;

Як же тоді смертний язик може сподіватися виразити

Образ такої нескінченної досконалості?