Count Yourself in - Ten Second Epic

Beyond the common grind, the 9 to 5

The dead-end jobs we try, we try to hide

We struggle through the means, to meet the end

Please tell me that this life isn’t permanent

Cause we don’t care enough, so don’t hold it off

You’re what get’s me off

And gets me through long and sober days

You don’t deserve to be unnoticed

You don’t deserve to be treated like that

We’ve gone to far to be unnoticed now

Days and weeks go by and seasons change

The scenery gets old, it stays the same

There’s nothing in this town, but you and I

So baby pack your bags cause we leave tonight

Cause we don’t care enough, so don’t hold it off

You’re what get’s me off

And gets me through long and sober days

You don’t deserve to be unnoticed

You don’t deserve to be treated like that

We’ve gone to far to be unnoticed, so let’s get gone

You don’t deserve to be unnoticed

You don’t deserve to be treated like that

We’ve gone to far to be unnoticed, so let’s get gone

So we spend our nights awake

Passed every small town along the way

Heres to bad times, they were the best times

Give up the good times and we’ll survive

You don’t deserve to be unnoticed

You don’t deserve to be treated like that

We’ve gone to far to be unnoticed, so let’s get gone

You don’t deserve to be unnoticed

You don’t deserve to be treated like that

We’ve gone to far to be unnoticed, so let’s get gone

Крім загального помелу, 9 до 5

Тупикові роботи, які ми пробуємо, намагаємося приховати

Ми боремося із засобами, щоб досягти мети

Будь ласка, скажіть мені, що це життя не вічне

Тому що ми не достатньо піклуються, тож не зволікайте 

Ви – те, що мене відштовхує

І допомагає мені пережити довгі й тверезі дні

Ви не заслуговуєте бути непоміченими

Ви не заслуговуєте такого поводження з вами

Зараз ми зайшли далеко, щоб бути не поміченими

Минають дні й тижні, змінюються пори року

Пейзаж старіє, він залишається таким же

У цьому місті немає нічого, крім вас і мене

Тож пакуйте валізи, бо сьогодні ввечері ми вирушаємо

Тому що ми не достатньо піклуються, тож не зволікайте 

Ви – те, що мене відштовхує

І допомагає мені пережити довгі й тверезі дні

Ви не заслуговуєте бути непоміченими

Ви не заслуговуєте такого поводження з вами

Ми зайшли далеко, щоб бути непоміченими, тож давайте підемо

Ви не заслуговуєте бути непоміченими

Ви не заслуговуєте такого поводження з вами

Ми зайшли далеко, щоб бути непоміченими, тож давайте підемо

Тож ми проводимо наші ночі без сну

По дорозі пройшли кожне містечко

Настали погані часи, це були найкращі часи

Відмовтеся від хороших часів, і ми виживемо

Ви не заслуговуєте бути непоміченими

Ви не заслуговуєте такого поводження з вами

Ми зайшли далеко, щоб бути непоміченими, тож давайте підемо

Ви не заслуговуєте бути непоміченими

Ви не заслуговуєте такого поводження з вами

Ми зайшли далеко, щоб бути непоміченими, тож давайте підемо