The Voices - Television Skies

The envious earth looking up at the stars

Here at the edge where everything is so very far

Upside down and everything’s alright

A perfect world, a setting somebody couldn’t forget

And all the things we used to fight

Now we leave them all behind

And as the sun is setting

The tide is ebbing out

We could sit and listen for the voices

As the moon is rising

The wind is sighing loud

We could sit and listen for the voices

I’m running away from the places we used to run to

The ocean breaks and takes

With it a part of the beach from below

Your feet, sore from walking this path

And all the things we used to fight

Now we leave them all behind

And as the sun is setting

The tide is ebbing out

We could sit and listen for the voices

As the moon is rising

The wind is sighing loud

We could sit and listen for the voices

The perfect harmony

And shattered dreams

That tear the fabric of reality at her seams

And all the things we used to fight

Now we leave them all behind

And as the sun is setting

The tide is ebbing out

We could sit and listen for the voices

As the moon is rising

The wind is sighing loud

We could sit and listen for the voices

The perfect harmony

And shattered dreams

That tear the fabric of reality at her seams

And in your starry eyes

And still-bright skies

Dimming slowly when the glimmer from your eyes

Darkens again

Заздрісна земля дивиться на зірки

Тут, на краю, де все так далеко

Догори дном і все гаразд

Ідеальний світ, місце, яке ніхто не міг забути

І все те, з чим ми звикли боротися

Тепер ми залишаємо їх усіх позаду

І коли сонце сідає

Приплив спадає

Ми можемо сидіти й слухати голоси

Як місяць сходить

Вітер голосно зітхає

Ми можемо сидіти й слухати голоси

Я тікаю з місць, куди ми звикли бігати

Океан розбиває і бере

З ним частина пляжу знизу

Ваші ноги болять від ходьби цією дорогою

І все те, з чим ми звикли боротися

Тепер ми залишаємо їх усіх позаду

І коли сонце сідає

Приплив спадає

Ми можемо сидіти й слухати голоси

Як місяць сходить

Вітер голосно зітхає

Ми можемо сидіти й слухати голоси

Ідеальна гармонія

І розбиті мрії

Що розриває тканину реальності по швах

І все те, з чим ми звикли боротися

Тепер ми залишаємо їх усіх позаду

І коли сонце сідає

Приплив спадає

Ми можемо сидіти й слухати голоси

Як місяць сходить

Вітер голосно зітхає

Ми можемо сидіти й слухати голоси

Ідеальна гармонія

І розбиті мрії

Що розриває тканину реальності по швах

І в твоїх зоряних очах

І все ще - ясне небо

Повільно тьмяніє, коли мерехтять очі

Знову темніє