Euridice - Tele

Tu sei dolce come gianduia

Tu sei dolce come cioccolato svizzero

E perchè sei dolce, troppo dolce non vorrei piu lasciarti

Mai più euridice, un nome una soluzione

Hai cambiato la mia testa da cosi

Uno sguardo ha fatto volare pensieri

Sogno quando vedo te

Euridice un nome una rivoluzione

Ha cambiato la mia vita da cosi

Il mio mondo l’universo e tutti gli intorni

Sfumano quando vedo te

Perché sei dolce come l’aqua della nostra città

Sei dolce come kinder per bambini

Sei dolce troppo dolce non potrei piu lasciarti

Mai più, mai più

Ci siamo incontrati in una discoteca senza luce, era come essere cieco

Abbiamo chiaccherato, però solo superfice

Ho chiesto come ti chiami hai detto euridice

Chè nome

E ad un tratto ti colpisce un raggio di luce

Vedo il tuo viso

Il tuo sorriso

Che sorriso

Com’eri dolce

Eri dolce come kinder per bambini

Dolce, troppo dolce non volevo piu lasciarti

Mai più, mai più

Ieri mentre stavo facendo la spesa ti ho visto

Tu eri li col’tuo carrello

Ed io ti ho chiesto, chi sono io, chi e quest’uomo

E tu hai detto, mio marito

E poi mi hai lanciato un sorriso troppo bello per essere vero

Euridice, un sole sorgente d’inverno

Una sorgente d’aqua fresca nel deserto

Euridice, chiedime qualunque cosa, io dico: certo

Perché svengo quando vedo te

Perché sei dolce come cinque tonnellate di zucchero

Sei dolce come kinder per bambini

Sei dolce troppo dolce, non vorrei piu lasciarti

Mai più, mai più

Ти такий милий, як джандуха

Ви солодкі, як швейцарський шоколад

І оскільки ти милий, надто милий, я більше не хочу залишати тебе

Більше немає Еврідіки, ім’я, рішення

Ви змінили мою думку з цього

Погляд змусив думки летіти

Я мрію, коли я бачу тебе

Еврідіка, ім’я, революція

Відтоді це змінило моє життя

Мій світ, всесвіт і все навколо

Вони зникають, коли я бачу тебе

Бо ти солодка, як вода нашого міста

Ви милі, як добріші діти

Ти дуже милий, я більше не міг тебе залишити

Ніколи знову, ніколи знову

Ми зустрілися на дискотеці без світла, це було як сліпо

Ми побалакали, але лише поверхово

Я запитав, як вас звати, ви сказали Еврідіка

Яке ім'я

І раптом промінь світла вдаряє вас

Я бачу твоє обличчя

Ваша посмішка

Яка посмішка

Який ти був милий

Ви були милі, як добріші діти

Мила, надто солодка, я більше не хотів тебе залишати

Ніколи знову, ніколи знову

Вчора, коли я йшов по магазинах, я побачив вас

Ви були там зі своїм кошиком

І я запитав вас, хто я, хто цей чоловік

І ти сказав, мій чоловік

І потім ти кинув мені усмішку, яка була надто гарною, щоб бути правдою

Еврідіка, сонце, що сходить взимку

Джерело прісної води в пустелі

Еврідіко, запитай мене про що-небудь, я кажу: звичайно

Бо я непритомнію, коли бачу тебе

Тому що ти солодкий, як п’ять тонн цукру

Ви милі, як добріші діти

Ти дуже солодкий, я більше не хочу тебе залишати

Ніколи знову, ніколи знову