Syner - Teitur

Vinden skramler med kviste og grene

Natten er sort jeg er helt alene

Hotellet er tomt det er her jeg bor

Det syder og bobler af syner og ord

Jeg ved ikke hvem det er jeg skal møde

Om det er de levende eller de døde

Ude i parken står de og kigger

Ind genem vinduet her hvor jeg ligger

Er de sluppet ud eller kommer de ind

De skæve fantomer der fylder mit sind

Jeg tænder et lys og drikker lidt vand

Vejen er spærret til drømmeland

Jeg pakker mig ind under tæpper og dyner

Men intet kan standse de flakkende syner

De kommer som gæster fra fremmede byer

Som udklipsfigurer på drivende skyer

De fylder hotellet med drømme og minder

Om det der skal komme og det der forsvinder

Hvor er jeg henne hvad er det der sker

Der er spøgelsesfingre på angstens klaver

I skyggerne danser fortættede tanker

Til lyset der blafrer og hjertet der banker

En dag skal det slukkes og hjertet skal standse

Hvad skal så blafre og hvad skal så danse

Вітер брязкоче гіллям і гіллям

Ніч чорна, я зовсім один

Готель порожній, тут я живу

Воно шипить і бульбашки видінь і слів

Я не знаю, кого я маю зустріти

Чи то живі, чи мертві

У парку вони стоять і дивляться

Через вікно тут, де я лежу

Їх випускають чи заходять

Криві фантоми, що наповнюють мій розум

Я запалю свічку і випиваю води

Дорога в країну мрій перекрита

Укутаюся під ковдри та ковдри

Але ніщо не може зупинити миготливі видіння

Вони приїжджають як гості з іноземних міст

Як вирізані фігурки на дрейфуючих хмарах

Вони наповнюють готель мріями та спогадами

Про те, що буде, а що зникає

Де я, що відбувається?

На піаніно тривоги лежать примарні пальці

У тіні танцюють згущені думки

До мерехтливого світла і серця, що б’ється

Одного разу його треба вимкнути і серце зупинитися

Що тоді має пурхати, а що – танцювати