Слеза - Театр теней

День превраящаясь в ночь,

Вновь прогоняет прочь

Слова давным давно избитых фраз.

Печален силуэт, стирает солнца свет,

Мечту с надеждой убивая в нас

Весенняя гроза и грустные глаза,

Хрустальная слеза дождя

Бежит, вновь по стеклу

Пройдут, исчезнут дни,

Забрав назад слова любви

Ты только не молчи,

Пусть фитилек в ночи

Дрожит слегка

И плачет.

Сквозь пропасть темноты,

Сквозь бездну пустоты

Скользит мой страх —

Не хочет исчезать.

Весенняя гроза и грустные глаза,

Хрустальная слеза дождя

Бежит вновь по стеклу.

Пройдут, исчезнут дни,

Забрав назад слова любви

Весенняя гроза и грустные глаза,

Хрустальная слеза дождя

Бежит вновь по стеклу.

Пройдут, исчезнут дни,

Забрав назад слова любви

День перетворюючись на ніч,

Знов проганяє геть

Слова давним давно побитим фразам.

Сумний силует, стирає світло сонця,

Мрію з надією вбиваючи в нас

Весняна гроза і смутні очі,

Кришталева сльоза дощу

Біжить, знову по склу

Пройдуть, зникнуть дні,

Забравши назад слова кохання

Ти тільки не мовчи,

Нехай ґнотів у ночі

Тремтить злегка

І плаче.

Крізь прірва темряви,

Крізь безодню порожнечі

Ковзає мій страх —

Не хоче зникати.

Весняна гроза і смутні очі,

Кришталева сльоза дощу

Біжить знову по скла.

Пройдуть, зникнуть дні,

Забравши назад слова кохання

Весняна гроза і смутні очі,

Кришталева сльоза дощу

Біжить знову по скла.

Пройдуть, зникнуть дні,

Забравши назад слова кохання