Chasing the Sun (Ii) - Tears of Martyr

As I ride

As I roam

Enfolded by Darkness

Eager to find the Sun.

Many years have gone

Since that I’ve returned

From where no one

Has come before.

And it’s now

And here

Where all the ending

Will unfold.

This is the fate

Of whom haunts with no soul,

«Feeding from hate

Is healing from pain».

Envy guided your hearts,

Envy sealed my eyes,

But I’ve returned,

With vengeance in my hands.

The Oracle sang

I will find you at last,

Far beyond no more told,

She only said the words:

«set you free,

chase the sun»

«Hear the hymn of hell,

O’er the victim sounding,

Chant of frenzy, chant of ill,

Sense and will confounding!

Round the soul entwining

Without lute or lyre-

Soul in madness pining,

Wasting as with fire!»

The daughters of Night appear,

Those who are feared by Gods,

Relentless pace,

Is her furious race.

Avenging Demons of injustice

That your song resounds

Chaining the sanity

Of those who I hunt!

Erinias, instil the fear

So deep in their hearts,

That my hand only need

A move to avenge my death!

«Hear the hymn of hell,

O’er the victim sounding,

Chant of frenzy, chant of ill,

Sense and will confounding!

Round the soul entwining

Without lute or lyre-

Soul in madness pining,

Wasting as with fire!»

«Keep your hand apart,

From the raging sword,

And listen from my lips

The poetry in my words.

Because anger and hate

Will bait you until the end,

And from the Abyss of Hell

You’ll never escape again»

Oh!

Is that you?

My Muse of creation…

«Please, don’t get caught

With the chant of these three,

Cause not only the sanity

Of your killers

But yours it’s here at risk.»

No!

I will not forget

They drowned me

Into the Waters of Lethe

And thus they smothered

The flame of creation

That was on me.

«He will do it!

Oh, yes he’ll kill them,

And the grudge shall destroy him,

And it shall bind him to the souls

Of his assassins.»

«But the words of Calliope

Resounded in his head…»

This maelstrom of wrath

Is tearing my heart

And like a dark spectre

It will make me forever dance…

Oh, is this what I want?

No!

It’s now when I understand

What the Oracle

Wanted to say…

«Set you free!

Chase the sun…

…Surpass the anger

In this new life.»

I will embrace the light of day

Stepping out of the darkness where I rest.

Over forgiveness it’s redemption,

So I’ll shed from the chains of vengeance.

Як я їду

Як я кочу

Огорнуто темрявою

Бажання знайти Сонце.

Багато років минуло

Відтоді я повернувся

Звідки нікого

Приходив раніше.

І це зараз

І тут

Де все закінчується

Розгорнеться.

Це доля

кого переслідує без душі,

«Нагодування від ненависті

Лікує від болю».

Заздрість керувала вашими серцями,

Заздрість запечатала мої очі,

Але я повернувся,

З помстою в моїх руках.

Оракул співав

Я знайду тебе нарешті,

Далеко більше, ніж не сказано,

Вона сказала лише слова:

«звільнить вас,

ганятися за сонцем»

«Почуйте гімн пекла,

За звуками жертви,

Наспів несамовитості, спів про недугу,

Розум і воля збивають з пантелику!

Навколо душі плетіння

Без лютні чи ліри-

Душа в божевіллі сумує,

Марно, як вогнем!»

З'являються дочки ночі,

Ті, кого бояться боги,

Невпинний темп,

Це її люта гонка.

Помста Демонів за несправедливість

Щоб твоя пісня лунала

Прив'язуємо розсудливість

З тих, на кого я полюю!

Еріній, вселяй страх

Так глибоко в їхніх серцях,

Це потрібна моя рука

Рішення помститися за мою смерть!

«Почуйте гімн пекла,

За звуками жертви,

Наспів несамовитості, спів про недугу,

Розум і воля збивають з пантелику!

Навколо душі плетіння

Без лютні чи ліри-

Душа в божевіллі сумує,

Марно, як вогнем!»

«Тримай свою руку нарізно,

Від шаленого меча,

І слухати з моїх уст

Поезія моїми словами.

Бо злість і ненависть

Буду приманювати вас до кінця,

І з безодні пекла

Ти більше ніколи не втечеш»

Ой!

Це ти?

Моя муза творчості…

«Будь ласка, не потрапляйте

З співом цих трьох,

Причина не тільки розсудливості

Ваших вбивць

Але ви тут під ризиком».

Ні!

Я не забуду

Вони мене втопили

У води Лети

І таким чином задушили

Полум’я творіння

Це було на мені.

«Він зробить це!

О, так, він їх уб'є,

І злоба знищить його,

І це зв’яже його з душами

Його вбивць».

«Але слова Каліопи

Пролунало в його голові…»

Цей вир гніву

Розриває моє серце

І як темний привид

Це змусить мене вічно танцювати…

О, це те, чого я хочу?

Ні!

Тепер я розумію

Що за Оракул

хотів сказати…

«Звільнить вас!

Погнатися за сонцем…

...Перевершіть гнів

У цьому новому житті.»

Я прийму світло дня

Виходжу з темряви, де я відпочиваю.

Понад прощення це спокута,

Тож я вийду з ланцюгів помсти.